14 березня 2026 року по Херсонській області та по м. Херсону: Пориви вітру 15-20 м/с (І рівень небезпечності-жовтий).

По Херсонській області

Малохмарно. Без опадів. Вітер східний 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с. Температура повітря вночі від 2° морозу до 3° тепла, вдень 10-15° тепла.

По місту Херсону

Малохмарно. Без опадів. Вітер східний 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с. Температура повітря вночі від 1° морозу до 1° тепла, вдень 13-15° тепла. Читати далі

Розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 20 листопада 2025 року № 636, затверджено Порядок використання коштів обласного бюджету Херсонської області для надання одноразової матеріальної допомоги дітям, задекларованим/ зареєстрованим місцем проживання (перебування) яких станом на 24 лютого 2022 року була Херсонська область та які повернулися на територію України з Російської Федерації, Республіки Білорусь або тимчасово окупованої території Херсонської області у період військової агресії Російської Федерації проти України після 24 лютого 2022 року і пройшли опитування в Центрі захисту прав дитини, новоствореним патронатним сім’ям Херсонської області, новоствореним прийомним сім’ям Херсонської області, новоствореним дитячим будинкам сімейного типу Херсонської області.

         Одноразова матеріальна допомога надається за письмовою заявою одного з батьків або законних представників дитини, яка повернулася на територію України і пройшла опитування в Центрі захисту прав дитини, патронатних вихователів новостворених патронатних сімей Херсонської області, прийомних батьків новостворених прийомних сімей Херсонської області чи батьків-вихователів новостворених дитячих будинків сімейного типу Херсонської області.

Зазначена одноразова матеріальна допомога надається одноразово. Читати далі

У 2026 році триває реалізація державної програми оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №259 від 25.02.2026. Програма передбачає надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

Хто має право на отримання послуг з оздоровлення та відпочинку

Послуги можуть отримати діти віком від 7 до 18 років, які належать до пільгових категорій, зокрема:

• діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів;
• діти загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• діти учасників бойових дій;
• діти внутрішньо переміщених осіб;
• діти з інвалідністю, які здатні до самообслуговування;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• інші категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки.

Як отримати послугу

Для отримання путівки один із батьків або законний представник дитини має звернутися до відповідного структурного підрозділу виконавчого органу міської ради за місцем проживання.

Під час звернення необхідно подати: Читати далі

• за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це власників пасіки, яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблювальних площ;
• повідомляти дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, і вказівку щодо часу ізоляції бджіл;
• обробки проводити у період відсутності льоту бджіл – ранкові або вечірні години;
• обробки проводити в фазу бутонізації до цвітіння медоносних культур;
• при авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місця проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами с/г культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік;
• допускати до робіт, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин лише осіб, які пройшли спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск;
• застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки ті пестициди і агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і включені в «Перелік препаратів, дозволених до використання в Україні» та Доповнення до нього;
• додержуватися регламентів зберігання, транспортування та застосування пестицидів;
• всі проведені хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування.

Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки, то він повинен діяти швидко й оперативно. Адже через 3-4 дні слідів пестицидів у відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Терміново зверніться до місцевого органу самоврядування з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням комісійного розгляду звернення.

Голова органу місцевого самоврядування повідомляє Держпродспоживслужбу та письмовим розпорядженням направляє комісію, яка оглядає пасіку, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб, оцінює розміри збитків.

В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано, щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.

Обов’язково оглядається поле, яке оброблялось і відбираються зразки рослин та направляються в акредитовану лабораторію, про що складається відповідний акт. Слід зазначити в акті, чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше, ніж за 3 дні. Читати далі

По Херсонській області:

Малохмарно. Без опадів. Вітер східний 7-12 м/с. Температура повітря 12-17° тепла.

По м. Херсону:

Малохмарно. Без опадів. Вітер східний 7-12 м/с. Температура повітря 15-17° тепла.

Прогноз погоди по автошляхах № 1-7:

Без опадів. Видимість добра. Вітер східний 7-12 м/с. Температура повітря
12-17° тепла.

Погоду обумовлював гребінь.

Дослідження українською мовою 

Дослідження англійською мовою 

Про що? 

Дослідження показує, як викопне паливо (нафта, газ, вугілля) перетворюється на пластик і похідні товари та як цей ланцюжок пов’язаний із фінансуванням війни росії проти України та кліматичною кризою.

У документі ви знайдете такі пояснення:

• Хто купує російське паливо на світовому ринку
• Як російські викопні ресурси стають частиною нафтохімічної промисловості світу
• Які ризики для здоров’я людей і довкілля несе виробництво пластику та як цей процес посилює зміну клімату
• Які глобальні політичні рішення критично важливі, аби змінити ситуацію (ембарго, заборона одноразового пластику, Global Plastics Treaty, перехід на відновлювану енергетику та поширення zero waste практик).

Дослідження «Як російське паливо живить світ пластику: дослідження кореляції між викопним паливом та пластиком» підготувала громадська спілка «Український Альянс Нуль Відходів» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».

Ключові меседжі:

Пластик = викопне паливо. 98% пластику виробляється з нафти та газу. 

російське паливо → пластик → гроші на ведення війни. 

росія у 2021 році отримувала 45% федерального бюджету від нафти та газу. Тобто майже половина бюджету держави-агресора — це гроші з викопного палива. За перші 6 місяців повномасштабної війни росія заробила €43 мільярди на експорті викопного палива. Навіть під час активної фази агресії надходження від нафти й газу не зменшилися — вони стали основою для фінансування війни.

❗️ З 2022 року росія отримала від продажу викопного палива понад €883 мільярди. З них €228 мільярдів — від країн, які формально запровадили санкції. 

Китай, Індія та Туреччина забезпечили 74% доходів рф від викопного палива у 2025 році. Попри санкції ЄС, російські вуглеводні безперервно перетікають на світові ринки  і далі стають сировиною для виробництва пластику. Нафтопродукти з рф можуть потрапляти також на ринки ЄС навіть після ембарго — через переробку у третіх країнах.

Туреччина та Індія перепродали переробленої російської нафти на €6,1 мільярда. 

Нафтохімічна індустрія є найбільшим рушієм зростання попиту на нафту у світі. До 2050 року саме виробництво пластмас і добрив стане джерелом майже половини глобального попиту на нафту — більше, ніж авіація, судноплавство чи вантажні перевезення.

Мікропластик вже виявлено в людській крові, легенях і плаценті. Це робить проблему не лише екологічною, а також такою, що впливає безпосередньо на здоров’я людей.

Рішення існують 

Відмова від імпорту викопного палива з рф є не лише стратегічно важливим кроком у контексті енергетичної безпеки, але й потужним інструментом для досягнення екологічних цілей. росія — держава агресор, що розв’язала війну проти України у 2014 році, і надходження від експорту нафти і газу залишаються ключовим джерелом фінансування її військової агресії. Зменшення залежності від російських викопних ресурсів — це не лише питання моралі, а й засіб обмеження фінансових потоків, що підтримують війну.

Тому необхідними кроками є:

• Міжнародна енергетична кооперація. Диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, зменшення залежності від авторитарних режимів, зокрема росії.
• Імплементація концепції zero waste. Формування системи орієнтованої на мінімізацію відходів, повторне використання ресурсів і відмову від одноразових виробів.
• Розвиток відновлюваних джерел енергії. Заміна викопного палива на сонячну, вітрову, геотермальну, біогазову енергетику для зменшенн вуглецевого сліду та енергетичної залежності.
• Законодавче обмеження одноразового пластику. Введення заборон, екологічного оподаткування та стимулювання сталих багаторазових альтернатив.
• Впровадження систем повторного використання та наповнення, зокрема, депозитно- поворотних систем для повторного використання паковання, систем повторного наповнення тари в секторі HoReCa, в рітейлі тощо.
• Формування екологічної свідомості населення. Проведення інформаційних кампаній щодо впливу пластику на довкілля та його зв’язку з викопним паливом.
• Інвестиції в інфраструктуру роздільного збору та переробки ресурсоцінної вторсировини. Створення систем збору, сортування, рециклінгу, а також підтримка підприємців, що працюють з депозитно-поворотною системою та системами повторного наповнення.
• Доєднання до Глобального Договору ООН щодо припинення пластикового забруднення (Global Plastics Treaty). Цей договір, що наразі перебуває на етапі міжурядових переговорів має на меті юридично зобов’язати країни скоротити виробництво, використання та забруднення пластиком впродовж його життєвому циклу.

Мотоциклісти — одні з найбільш уразливих учасників дорожнього руху. Вони мають на 26% вищий ризик загинути в ДТП, ніж водії легкових автомобілів. І щороку кількість аварій за участю мотоциклів в Україні зростає.

Саме травми голови є основною причиною смерті в таких аваріях. Адже попри вимогу правил дорожнього руху носити шоломи, в Україні відсутні національні стандарти якості та безпеки щодо мотошоломів. Це необхідно змінити. Не тому, що це вимога ЄС на шляху євроінтеграції України, а в першу чергу тому, що це дозволить зберегти життя українців та до 1% ВВП до 2030 року. В межах інформаційної кампанії “Захист, а не прикраса. ЕСЕ 22.06” пояснюємо, чому запровадити Регламент щодо безпеки мотошоломів ЕСЕ 22.06 — найкраще рішення для України, і що потрібно  для цього зробити нам, учасникам дорожнього руху, і державі.

Кількість смертей у ДТП за участі мотоциклів та мопедів зростає. До чого тут неякісні шоломи?

Україна не відстає від світової тенденції росту популярності приватного транспорту, зокрема й мотоциклів та мопедів, особливо у великих містах. За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ, продажі мотоциклів і мопедів в Україні зросли майже в половину з 2020 по 2024 роки. А кожен восьмий українець, за опитуванням КМІС, з початку 2025 року користується мототранспортом — більше 8,5% як водії та 4,5% як пасажири. Найактивніше мотоцикли, мопеди й скутери використовує молодь: 28% серед респондентів віком 18–29 років, 15% — віком 30-49 років.

Поруч зі зростанням попиту на мототранспорт збільшилась і кількість ДТП за його участі. За даними Нацполіції, у 2024 році кількість ДТП за участі мотоциклів і мопедів із загиблими чи травмованими зросла на 25% порівняно з 2023 роком і склала більше 4300 випадків — це найвищий рівень за чотири попередні роки. Смертність також суттєво підвищилась: загинули майже 400 осіб, що на 43% більше, ніж у 2023, і майже 5000 осіб травмувались. У 2025 році негативна динаміка зберігається.

Близько 75% смертей у таких ДТП спричиняють травми голови, тому необхідно обов’язково використовувати мотошоломи. При цьому важливо мати не перший-ліпший шолом для галочки, а той, що відповідає сертифікованим стандартам безпеки і забезпечує достатній рівень захисту та може зберегти життя.

Більш детальну інформація читайте у джерелі за посиланням: https://center-life.org/novyny/sertyfikovanyy-sholom-riatuie-zhyttia-chomu-ukraini-neobkhidnyy-standart-ece-22-06/

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву «Держмолодьжитло» надає внутрішньо переміщеним особам можливість отримати пільговий іпотечний кредит на придбання власного житла.

Програма «Житло для ВПО» створена для того, щоб забезпечити ВПО доступними іпотечними кредитами на пільгових і максимально вигідних умовах та допомогти родинам перейти від тимчасового проживання до власного дому.

Кому підходить програма?

Подати заявку можуть внутрішньо переміщені особи, які:

• володіють житлом на підконтрольній Україні території;
• не отримували раніше від держави компенсацій або пільгових кредитів на житло (виняток — якщо таке житло розташоване на тимчасово окупованій території або в районі бойових дій);
• можуть підтвердити платоспроможність: після сплати щомісячного платежу залишок середньомісячного доходу сім’ї має бути не меншим за прожитковий мінімум;
• мають середньомісячний дохід у розрахунку на одну особу, що не перевищує десятикратного розміру середньої заробітної плати в Україні;
• надають згоду на перевірку кредитної історії.

Читати далі

• «ChatGPT: ваш особистий асистент у роботі, навчанні та житті» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/chatgpt-your-personal-assistant-for-work-study-and-life) – курс для тих, хто хоче розумно та ефективно використовувати штучний інтелект. На прикладі ChatGPT показано загальні принципи роботи із ШІ-інструментами.
• «ДезінFAKEція» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/disinfaketion) – серіал навчить вас критично мислити, розпізнавати фейки й маніпуляції, розуміти методи та інструменти пропаганди.
• «Штучний інтелект у креативних індустріях». У серіалі розкажуть, як використовувати штучний інтелект у маркетингу, дизайні, комунікаціях, аналітиці та продакшні. Водночас навчать, як працювати безпечно: уникати ризиків, захищати дані, розпізнавати маніпуляції та використовувати ШІ етично. Доступний за посиланням:   https://osvita.diia.gov.ua/courses/artificial-intelligence-in-creative-industries.
• «Публічна служба без барʼєрів» — серіал про те, як зробити роботу публічної служби доступною, зручною і безпечною для всіх. Дізнаєтеся, як створювати інклюзивний простір, писати простою мовою та будувати команду, де комфортно кожному й кожній. Доступний за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/public-service-without-barriers.
• «Простою мовою про складне» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/plain-language-for-complex-topics) – освітній серіал, що просуває принципи доступної комунікації у публічному секторі України. Курс покликаний надати державним службовцям інструменти для спрощення офіційних повідомлень і забезпечення зрозумілої взаємодії з громадянами.
• «Ненашкодь: підтримка після звільнення з полону» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/do-no-harm-support-after-release-from-captivity) – серіал, присвячений розумінню досвіду полону, його психологічних наслідків та шляхів коректної підтримки звільнених та їхніх родин. Окрема увага приділена системі постізоляційного супроводу, ролі фахівців, громад і близьких.
• «Основи роботи з відкритими даними». У серіалі експерти пояснюють, як перетворювати великі масиви інформації, яку щодня публікують органи державної влади, на зрозумілу аналітику й сервіси, що працюють в інтересах суспільства, бізнесу та держави. Доступний за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/open-data-basics.
• «Курс з підготовки уповноважених із захисту персональних даних (DPO)» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/data-protection-officer-dpo-training-course) – це практичне навчання для фахівців, які вже працюють або планують працювати з персональними даними. Отримаєте знання й навички відповідно до стандартів Європейського Союзу та законодавства України — від основ захисту даних до штучного інтелекту й кібербезпеки.
• «Як купує держава: усе про публічні закупівлі». У серіалі розповідають, як держава витрачає кошти платників податків, та надають практичні поради, як купувати максимально ефективно. Доступний за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/how-government-buys-public-procurement.
• «Цифрова політична освіта для молоді» (https://osvita.diia.gov.ua/courses/political-education-for-the-youth-online). Як працює держава, де починається політична участь, які можливості молодь має вже зараз — відповіді в новому серіалі.
• «Моніторинг відновлення для громадськості». У серіалі експерти ГО «Технології прогресу» розповідають, як активні громадяни та організації можуть впливати на прозорість і якість відбудови України. Доступний за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/recovery-monitoring-for-civil-society.
• «Наставництво: що, для кого і як працює» – серіал про підтримку дітей і молоді через наставництво. Експерти та експертки розкажуть, як працює наставництво та як будувати безпечні та довірливі стосунки. Ви отримаєте практичні поради, реальні історії та дізнаєтеся, як діяти не замість, а разом з дитиною чи молодою людиною. Доступний за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/mentorship-what-it-is-who-it-is-for-and-how-it-works.

Читати далі