Регламент

роботи виконавчого комітету
Бериславської міської ради

роботи виконавчого комітету Бериславської міської ради
1. Загальні положення:
1.1. Регламент роботи виконавчого комітету Бериславської міської ради (далі — Регламент) визначає організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого комітету Бериславської міської ради (далі — виконкому);
1.2. Регламент є нормативним актом, розробленим на основі чинного законодавства України, який визначає механізм організації взаємодії виконкому стосовно реалізації повноважень, встановлених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, здійснення правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності виконкому;
1.3. Затвердження та скасування Регламенту здійснюється тільки за рішенням виконкому. У випадках прийняття законодавчих актів, що приводять до виникнення розходжень окремих положень даного Регламенту з чинним законодавством, на черговому засіданні виконкому повинні бути внесені відповідні зміни та доповнення до Регламенту;
1.4. Дотримання положень Регламенту є обов’язковим для виконкому та всіх посадових осіб. Невиконання вимог цього Регламенту без важних причин є підставою для позбавлення посадової особи премії, відповідно до положення про преміювання службовців виконавчих органів міськради, або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до Закону України “Про державну службу” та Кодексу законів про працю;
1.5. Регламент передбачає механізм здійснення таких напрямів діяльності виконкому:
1.5.1. Планування й організація роботи;
1.5.2. Організація взаємодії виконкому з територіальною громадою міста, міською радою, її постійними комісіями та депутатами, з іншими виконавчими органами державної влади;
1.5.3. Організація роботи з кадрами;
1.5.4. Організація роботи з документами та здійснення контролю за їх проходженням і виконанням;
1.5.5. Порядок розгляду звернень і організації прийому громадян.
1.5.6. Організація роботи в локальній комп’ютерній мережі та роботи з електронною поштою;
1.5.7. Організація використання робочого часу, режим роботи, матеріально-технічне забезпечення.
2. Планування й організація роботи виконкому:
2.1. Складання, затвердження та виконання планів роботи виконкому:
2.1.1. Виконком здійснює свою діяльність відповідно до затверджених перспективних (річних) та поточних (квартальних) планів роботи. У перспективний (річний) план роботи виконкому вносяться такі основні розділи:
основні напрямки роботи;
організаційна робота (питання, які виносяться на розгляд виконкому в плановому порядку, а також в плані контролю, питання які виносяться на планові наради з міським головою та інші загальноміські заходи);
робота з розробки та виконання загальноміських програм;
загальноміські заходи;
робота з кадрами;
фінансово-економічна діяльність;
охорона праці;
робота з матеріально-технічного забезпечення.
2.1.2. Порядок підготовки та затвердження перспективного (річного) плану роботи виконкому:
Загальний відділ узагальнює перспективний план роботи, готує проект перспективного плану роботи виконкому та не пізніше ніж за 20 днів до кінця року, вносить його на узгодження міському голові, секретарю міської ради, першому заступнику міського голови, заступнику міського голови, секретарю виконкому;
після доопрацювання проекту плану з урахуванням можливих зауважень загальний відділ готує проект рішення виконкому про затвердження перспективного плану роботи виконкому на наступний рік, який вносить на останнє засідання виконкому в поточному плановому періоді.
Загальний контроль над виконанням перспективного плану роботи виконкому здійснює секретар виконкому.
2.1.3. Виконком проводить свою поточну роботу відповідно до поточного плану, складеного на квартал. Квартальний план роботи виконкому складається відповідно до плану роботи міської ради, на підставі перспективного плану роботи виконкому на рік, на основі рекомендацій органів державної влади, депутатів міськради, членів виконкому, пропозицій виконавчих органів міськради.
2.2. Порядок підготовки рішень виконкому:
2.2.1. Виконком у межах своїх повноважень приймає рішення.
2.2.2. Процес підготовки рішення виконкому включає: нормотворчу ініціативу, розробку проекту рішення.
2.2.3. Нормотворчу ініціативу у виконкомі мають міський голова, перший заступник міського голови, заступники міського голови, секретар виконкому, члени виконкому.
2.2.4. Проекти рішень виконкому готуються спеціалістами виконавчого апарату.
2.2.5. Відповідальність за підготовку рішення несе спеціаліст, на якого відповідно до резолюції міського голови покладено організацію підготовки проекту рішення.
2.2.6. Проект рішення виконкому повинен містити:
обґрунтування необхідності його прийняття (реагування на документи органів державної влади, виконання власних розпорядчих документів, виданих раніше, виконання доручень);
обґрунтування нормами чинного законодавства;
джерела фінансування запропонованих заходів
інформацію щодо виконання документів з цього приводу, які були прийняті раніше;
текст коментаря (за потребою);
план організаційних заходів щодо виконання документа (за потребою);
якщо в рішенні вирішується питання про створення та персональний склад комісії чи робочої групи, до складу яких включені депутати Бериславської міської ради, кандидатури зі складу депутатів узгоджуються з ними особисто усно, з обов’язковим відображенням цієї згоди в нормативному акті словами “за згодою”, прізвище, ім’я, по батькові депутата вказуються повністю;
кінцевий термін виконання документа, проміжні строки інформування про хід його виконання;
інформацію про те, хто особисто буде організовувати та контролювати виконання документа;
аналіз наявності будь-яких невідповідностей та протиріч із виданими раніше розпорядчими документами стосовно даного питання і порядок їх вирішення.
2.2.7. Проекти рішення виконкому готуються з тих питань, які внесені до порядку денного засідання виконкому.
2.2.8. У проекті рішення виконкому обов’язково визначається термін виконання документа в цілому або заходів, передбачених його окремими пунктами. Якщо рішення, що приймається, виключає дію рішення, раніше прийнятого з цього питання, воно повинно містити пункт про визнання попереднього рішення таким, що втратило чинність.
2.2.9. Проекти рішень виконкому надаються до загального відділу для перевірки, коригування та перенесення на бланк “Рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради”. Проекти рішень готуються за допомогою ПК у вигляді текстового файлу, що включає всі додатки до документа. Файл повинен бути єдиного стандарту й формату та включати всі розділи, передбачені для проектів рішень виконкому цим Регламентом.
2.2.10. Розробник проекту рішення, що містить ознаки регуляторного акта, зобов’язаний додати до проекту рішення інформацію, стосовно внесених зауважень та пропозицій, які надійшли в період з моменту оприлюднення проекту регуляторного акта та аналізу його регуляторного впливу, а також результатів розгляду зазначених зауважень і пропозицій.
2.2.11. Проекти рішень виконкому підлягають обов’язковому візуванню. На зворотному боці бланку проект рішення виконкому візується з обов’язковим зазначенням дати візування, спочатку виконавцем, потім начальником юридичного відділу, заступником міського голови (відповідно до розподілу обов’язків).
2.2.12. Якщо в проекті рішення виконкому порушуються фінансові питання, то він обов’язково візується начальником фінансово-економічного відділу.
2.2.13. Строк перебування проекту рішення виконкому на візуванні в кожної посадової особи не повинен перевищувати одного робочого дня.
2.2.14. Посадова особа, яка візує проект рішення виконкому, може внести зауваження та пропозиції стосовно змісту й оформлення документа, про що повинен свідчити запис “Із зауваженнями” замість особистого підпису.
2.2.15. Зауваження обов’язково оформлюються письмово на вільному місці в тексті проекту рішення або на окремому аркуші. Зауваження повинні бути аргументовані та викладатися у вигляді конкретної поправки до тексту проекту рішення виконкому.
2.2.16. Після внесення виконавцем до проекту рішення виконкому всіх змін та доповнень, що виникли в процесі його візування або під час засідання виконкому, проект рішення надається для повторного розгляду тим же посадовим особам, які погоджували його раніше.
2.2.17. Додатки до рішень, прийнятих з планових питань, або ті, які об’єднують декілька напрямків діяльності виконавчих органів міськради, та з питань, що стосуються управлінської діяльності керівного складу підписуються секретарем виконкому.
2.3. Порядок підготовки та видання розпоряджень міського голови
2.3.1. Міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.
2.3.2. Проекти розпоряджень міського голови готуються спеціалістом, якому доручено його підготовку, та надаються до загального відділу для перевірки, коригування та перенесення бланк.
Проекти розпоряджень готуються за допомогою ПК у вигляді текстового файлу, що включає всі додатки до документа. Файл повинен бути єдиного стандарту й формату.
2.3.3. При розробці проекту розпорядження виконавець повинен за допомогою бази розпорядчих документів провести аналіз на предмет наявності будь-яких невідповідностей та протиріч із виданими раніше розпорядчими актами з даного питання, а якщо проект розпорядження має ознаки регуляторного акта — провести аналіз його регуляторного впливу.
2.3.4. Після підписання міським головою розпорядження реєструється загальним відділом. Додатки до розпоряджень міського голови підписує секретар виконкому.
Розпорядження міського голови набуває чинності з моменту підписання його головою, якщо не встановлений інший термін введення в дію, і діє протягом строку зазначеного в розпорядженні.
2.3.5. Розпорядження міського голови не пізніше двох робочих днів після видання розсилається адресатам загальним відділом.
2.3.6. Організація виконання розпоряджень міського голови забезпечується особами, зазначеними в розпорядженнях.
2.3.7. Розпорядження міського голови є чинним правовим актом до призупинення або скасування, виконання та зняття з контролю.
2.4. Порядок підготовки засідань виконкому
2.4.1. Основною формою роботи виконкому є його засідання. Засідання виконкому скликаються міським головою, а у випадках, передбачених ст. 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні”, заступником міського голови, не рідше разу на місяць.
Предметом розгляду на засіданнях виконкому можуть бути:
питання, безпосередньо віднесені законодавством до компетенції виконкому, здійснення делегованих повноважень;
питання, розгляд яких відбувається у зв’язку з прийняттям вищими органами влади, міською радою, органами судової влади та прокуратури актів, які вимагають прийняття рішень виконкомом;
питання, що виникли внаслідок непередбачених подій, явищ тощо і вимагають прийняття рішень виконкомом;
інші питання, винесені на розгляд виконкому у встановленому порядку.
2.4.2. Засідання виконкому проводяться відповідно до порядку денного.
2.4.3. На засідання виконкому вноситься, як правило, не більше трьох планових питань.
Планове питання — це питання, яке стосується однієї із найважливіших проблем у життєдіяльності міста або стосується значної кількості членів територіальної громади або вимагає для свого розв’язання значних ресурсів. Такі питання готуються заздалегідь на підставі затвердженого плану роботи виконкому.
Блок планових питань у порядку денному складається, як правило, з двох основних і одного контрольного.
До основних питань належить затвердження перспективного плану роботи виконкому. Порядок його підготовки та слухання визначається розділом 2.1 даного регламенту.
2.4.4. Контрольне питання — це планове питання, яке, як правило, стосується ходу реалізації раніше прийнятого рішення з основного питання. Для вивчення стану підготовки контрольного питання рекомендується залучати незалежних експертів.
У довідці, що долучається до контрольного питання, мають відображатись:
констатація теперішнього стану предмету розгляду;
динаміка змін, які стосуються поставлених проблем з часу прийняття рішення з ного питання;
посилання на висновки незалежних експертів (якщо вони залучалися до роботи);
прогнози напрямків розвитку ситуації;
необхідні дії впливу на процес, які можуть передбачати корекцію заходів; кошти, необхідні для реалізації уточнених заходів; часові межі, що необхідні для реалізації заходів;
очікувані результати;
висновки.
Обсяг довідки до контрольного питання — до трьох сторінок формату А4.
2.4.5. Поточні питання — це питання, які виникають протягом року і потреб вирішення виконкомом.
2.4.6. Додаткові питання на засідання виконавчого комітету вносяться у виключних випадках, які стосуються наступних питань: фінансових, аварійних (надзвичайних) ситуацій важливих політичних подій, виконання рішень суду та актів прокурорського реагування наявності у членів виконкому підготовлених документів, з якими вони повинні ознайомлені заздалегідь до засідання виконкому.
Вносити додаткові питання до порядку денного засідання виконкому можуть ті члени виконавчого комітету та представник прокуратури міста. Рішення про включення додаткових питань у порядок денний приймається членами виконкому шляхом голосування.
2.4.7. Секретар виконкому контролює своєчасність підготовки та подання документів, перевіряє їх наявність та правильність оформлення.
У випадку порушення строків підготовки документів для розгляду на засідання виконкому, секретар виконкому доповідає міському голові, який вирішує, буде питання розглянуте на засіданні виконкому чи ні.

2.5. Порядок проведення засідань виконкому:
2.5.1. Засідання виконкому відкриває та веде міський голова, а у випадках передбачених ст. 53 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, заступник міського голови. Засідання виконкому є правомочним, якщо в ньому бере участь більша половина від загального складу виконкому.
2.5.2. Засідання виконавчого комітету, як правило, проводяться в останній четвер кожного місяця У випадку необхідності може бути скликано позачергове засідання. Позачергове засідання виконкому проводиться у порядку, встановленому цим Регламентом.
2.5.3. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення засідання виконавчого комітету організовує секретар виконкому
2.5.4. Засідання виконкому, як правило, є відкритими. У разі необхідності виконком приймає рішення щодо проведення закритого засідання.
2.5.5. До участі в засіданні виконкому можуть запрошуватися керівники підприємств комунальної власності міста, представники зацікавлених підприємств, установ та організацій міста, масової інформації.
2.5.6. Головуючий на засіданні:
відкриває та веде засідання, оголошує перерви;
виносить на обговорення питання з порядку денного засідання;
організовує розгляд питань;
надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
забезпечує дотримання положень цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;
ставить при необхідності питання доповідачам, співдоповідачам, виступаючим.
2.5.7. Обговорення питання на засіданні виконкому включає:
доповідь, питання доповідачу і відповіді на них;
співдоповіді (у разі необхідності), питання співдоповідачам і відповіді на них;
планові виступи;
виступи осіб, яким було надано слово головуючим на засіданні.
Під час засідання ніхто не може виступати без дозволу головуючого на засіданні.
Головуючий на засіданні виносить на голосування проект рішення виконкому. Участь у голосуванні приймають тільки члени виконкому.
Рішення виконкому на його засіданні приймаються більшістю голосів від загального складу виконкому.
2.5.8. Голосування може бути проведено без підрахунку за наявною більшістю голосів членів виконкому, які присутні на його засіданні.
2.5.9. Члени виконкому, особи, які запрошені на засідання виконкому, мають право під час обговорення проекту рішення виконкому вносити зауваження та пропозиції стосовно змін та доповнень до проекту рішення виконкому, а також пропозиції й зауваження стосовно порядку денного засідання виконкому.
2.5.10. Головуючий на засіданні підводить підсумки обговорення проекту рішення виконкому, визначає які зауваження та пропозиції приймаються до уваги, ставить на голосування прийняття проекту рішення виконкому за основу, за умови доопрацювання рішення виконкому його виконавцем.
2.6. Введення в дію, призупинення дії рішення виконкому, його скасування:
2.6.1. Після підписання міським головою або особою, яка виконує його обов’язки, та керуючим справами виконкому, рішення реєструється загальним відділом.
2.6.2. Рішення виконкому набуває чинності з моменту прийняття його виконкомом, якщо не встановлений інший термін введення в дію, і діє протягом терміну, зазначеного в рішенні виконкому. Якщо термін дії рішення в його тексті не вказаний, то рішення повинно бути виконано протягом 30 календарних днів від дати отримання виконавцем.
2.6.3. Рішення виконкому, не пізніше семи робочих днів після його прийняття, розсилається адресатам загальним відділом.
2.6.4. Організація виконання рішень виконкому забезпечується органами та посадовими особами, зазначеними у рішеннях виконкому.
2.6.5. Рішення виконкому є чинним правовим актом до призупинення або скасування, виконання та зняття з контролю.
2.7. Порядок підготовки та прийняття виконавчим комітетом та міським головою регуляторних актів:
2.7.1. Реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності здійснюється виконкомом, міським головою відповідно до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта”, Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування» від 14.12.2010 №2784-УІ;
2.7.2. Проекти рішень виконкому, розпоряджень міського голови, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між органом місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, до внесення їх на розгляд виконкому або до внесення їх на затвердження міському голові, підлягають оприлюдненню разом з аналізом регуляторного впливу з метою одержання зауважень та пропозицій.
Розробник проекту регуляторного акта при підготовці аналізу регуляторного впливу повинен:
визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;
обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів та розглянути можливість внесення змін до них;
визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акта, в тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб’єктів господарювання, територіальної громади та держави внаслідок дії регуляторного акта;
визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;
аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей; – описати механізми й заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;
визначити показники результативності регуляторного акта;
визначити заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акту в разі його прийняття.
2.7.3. Проект регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу підлягає оприлюдненню в строк не пізніше п’яти робочих днів з моменту опублікування повідомлення щодо оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
2.7.4. Обов’язок щодо оприлюднення проектів регуляторних актів та аналізу регуляторного впливу покладається на розробника проекту.
2.7.5. Зауваження й пропозиції до оприлюдненого проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, об’єднаннями розробникові цього проекту для узагальнення.
2.7.6. Регуляторний акт не може бути прийнятий виконкомом, схвалений міським головою при наявності таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проект регуляторного акта не був оприлюднений.
2.7.7. Прийняті регуляторні акти підлягають базовому, повторному та періодичному відстеженню.
Виконання заходів із відстеження результативності регуляторних актів забезпечується виконавчим органом міськради у місячний термін:
через шість місяців з дати набрання чинності (базове);
через рік з дати набрання чинності, якщо не встановлено більш ранній строк
(повторне);
раз на три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності, у тому числі і в разі, коли дію регуляторного акта, прийнятого на визначений строк, було продовжено після закінчення цього визначеного строку (періодичне).
2.7.8. Юридичний відділ контролює та забезпечує реалізацію розробниками
проектів регуляторних актів державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності, що здійснюється виконкомом та міським головою.
3. Організація взаємодії виконавчих органів з територіальною громадою міста, міською радою, її постійними комісіями та депутатами, депутатськими фракціями, органами державної влади та між собою:
3.1. Взаємовідносини виконавчих органів з територіальною громадою міста
3.1.1. Взаємодія виконкому з територіальною громадою міста здійснюється як безпосередньо — під час особистого прийому громадян міським головою, його заступниками, так і шляхом проведення масових заходів, так і за допомогою об’єднань громадян, засобів масової інформації.
3.1.2. Для реалізації прав громадян на письмове звернення або особистий прийом та обов’язкове одержання обґрунтованої відповіді на нього, відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, загальний відділ забезпечує роботу із зверненнями громадян і організовує регулярне проведення особистого прийому громадян посадовими особами органів місцевого самоврядування.
3.1.3. Посадові особи регулярно проводять особистий прийом громадян.
3.2. Взаємовідносини виконавчого комітету з міською радою, її постійними комісіями та депутатами:
3.2.1. Виконком є підзвітним та підконтрольним міськраді, що його створила, забезпечує виконання рішень міськради, сприяє реалізації її повноважень.
3.2.2. На засіданні виконкому можуть бути запрошені голови постійних комісій міськради.
3.2.3. Рекомендації постійних комісій з питань, пов’язаних з депутатською діяльністю, стосовно роботи виконкому розглядаються посадовими особами, яким вони адресовані.
Про результати розгляду та вжиті заходи посадові особи повинні повідомити постійні комісії міськради, у встановлений ними строк.
3.2.4. Посадові особи відповідно до чинного законодавства повинні надавати постійним комісіям міської ради та її депутатам необхідні офіційні матеріали та документи, які вони можуть копіювати, або робити з них виписки.
3.3. Взаємовідносини виконкому з органами державної влади:
3.3.1. Відповідно до ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, з метою поєднання міських та державних інтересів виконкомом здійснюється взаємодія з органами державної влади на відповідних рівнях шляхом погодження планів та дій, здійснення контролю за дотриманням при їх реалізації чинного законодавства, обміну оперативною інформацією, проведення нарад, засідань та інших заходів.
3.3.2. Виконання розпорядчих документів органів державної влади всіх рівнів, у тому числі районної державної адміністрації, виконується за відповідними дорученнями та резолюціями міського голови, його заступників.
Порядок інформування про виконання розпорядчих документів органів державної влади всіх рівнів встановлює посадова особа, яка дала доручення або наклала резолюцію про виконання.
3.3.3. Виконком є підконтрольними та підзвітними відповідним органам державної виконавчої влади з питань здійснення ними делегованих повноважень.
Копії розпорядчих документів виконкому, прийнятих з питань здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади, у триденний термін з дня їх прийняття надсилаються загальним відділом до органу, що здійснює контроль.
4. Організація роботи з кадрами
4.1. Загальні положення
4.1.1. Секретар виконкому, на якого покладено обов’язки кадрової роботи та з питань служби в органах місцевого самоврядування виконавчих органів міської ради у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, Указами й розпорядженнями Президента України, постановами й розпорядженнями Кабінету Міністрів України, та іншими нормативними актами. У питаннях організації й застосування методики проведення кадрової роботи та служби в органах місцевого самоврядування ці підрозділи керуються також відповідними рекомендаціями Головного управління державної служби України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України та Пенсійного фонду України.
4.1.2. Організацію роботи з кадрами та ведення кадрового діловодства здійснює секретар виконкому, який розробляє річні (перспективні) плани роботи з кадрами, здійснює заходи стосовно їх добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
4.1.3. Штатний розпис на наступний рік переглядається і затверджується міським головою щорічно до 25 грудня. У разі необхідності в межах затвердженої структури, загальної чисельності працівників і визначених радою коштів на їх утримання, до штатного розпису розпорядженням міського голови протягом календарного року можуть вноситись зміни.
4.1.4. На службу в органи місцевого самоврядування можуть бути прийняті громадяни України, які мають відповідну освіту й професійну підготовку, володіють державною мовою.
4.1.5. Прийом та звільнення посадових осіб і службовців органів місцевого
самоврядування здійснюється за розпорядженням міського голови на конкурсних засадах чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
4.1.6. Переведення на рівнозначну або нижчу посаду, а також просування по службі посадових осіб, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.
4.1.7. На кожну посадову особу формується особова справа згідно з Порядком ведення особових справ державних службовців. Щорічно до 15 квітня посадові особи подають декларацію про доходи. 4.1.7. Організація та контроль за дотриманням законності у кадрових питаннях покладається на відділ кадрової роботи та з питань служби в органах місцевого самоврядування, керуючого справами виконкому.
4.2. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування
4.2.1. Рішення про проведення конкурсу приймається міським головою за наявності вакантної посади.
4.2.2. Оголошення про конкурс публікується в районній газеті або оприлюднюється через інші офіційні засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу.
Особи, які бажають взяти участь в конкурсі, подають до конкурсної комісії виконкому документи відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців.
4.2.3. За рішенням конкурсної комісії до участі у конкурсі допускаються особи, які відповідають умовам конкурсу.
Кандидатам направляється письмове повідомлення (з обґрунтуванням), якщо за рішенням комісії вони не відповідають вимогам конкурсу. Відділ кадрової роботи за погодженням з головою конкурсної комісії визначає дату проведення іспиту та повідомляє кандидатів про місце і час його проведення.
4.2.4. Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття вакантних посад.
4.2.5. При проведенні конкурсу перевага надається особам, які пройшли стажування на посаді. Інші кандидати, які успішно склали іспит, але не були відібрані або призначені на посади, у разі їх згоди, за рішенням конкурсної комісії можуть бути рекомендовані для зарахування до кадрового резерву у виконкомі й протягом року прийняті на вакантну посаду або нижчу посаду без повторного конкурсу.
4.2.6. До участі в конкурсі не допускаються особи, які:
досягли встановленого законодавством граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування;
визнані в установленому порядку недієздатними;
мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади посадової особи в органах місцевого самоврядування;
у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
позбавлені права займати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений термін;
в інших випадках, установлених чинним законодавством.
4.2.7. Якщо за результатами конкурсу не відібрано жодного з кандидатів для
призначення на посаду, конкурсна комісія не може рекомендувати цих кандидатів до кадрового резерву.
4.2.8. При прийнятті на службу посадових осіб може встановлюватися випробування до шести місяців, що обов’язково відображається в розпорядженні міського голови про прийняття на роботу.
4.2.9. Прийняття на службу здійснюється:
а) на посаду міського голови в порядку, встановленому Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”;
б) на посаду секретаря міської ради — шляхом обрання відповідною радою;
в) на посади заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, секретаря виконкому — шляхом затвердження відповідною радою.
4.2.10. Без конкурсного відбору, за розпорядженням міського голови може
здійснюватися прийняття на роботу посадові особи органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування.
4.3. Порядок призначення та звільнення посадових осіб виконавчих органів міської ради
4.3.1. Призначення на посади начальників відділами додатково погоджується із заступником міського голови.
4.3.2. Звільнення посадових осіб виконавчих органів міськради здійснюється у встановленому законом порядку.
4.3.3. Міський голова приймає остаточне рішення щодо призначення на посаду або звільнення з посади посадових осіб виконавчих органів міськради.
4.4. Стажування на службі в органах місцевого самоврядування
4.4.1. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня й ділових якостей працівників, які претендують на зайняття посади службовців органів місцевого самоврядування, проводиться стажування особи терміном до 2-ох місяців.
4.4.2. Стажування можуть проходити як особи, що вперше претендують на посаду, так і посадові особи, які бажають зайняти більш високу посаду. Стажування посадових осіб проводиться згідно з Положенням про стажування в державних органах (постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.1994 р. № 804).
4.4.3. З метою просування по службі посадових осіб, стажування проводиться за дозволом міського голови, при цьому стажист надає письмову заяву про надання дозволу на стажування за погодженням з керівником виконавчого органу, заступником міського голови, керуючим справами згідно з розподілом обов’язків.
4.4.4. Керівник виконавчого органу міськради визначає завдання для стажиста на період стажування, закріплює за ним досвідченого фахівця — наставника з числа посадових осіб.
4.4.5. Після закінчення стажування стажист подає до відділу кадрової роботи звіт про стажування та висновки керівника стосовно подальшої роботи стажиста в органах місцевого самоврядування.
4.5. Робота з кадровим резервом
4.5.1. З метою зайняття посад і просування по службі створюється кадровий резерв, який щорічно (до 15 грудня) переглядається й затверджується розпорядженням міського голови.
4.5.2. На кожну посаду кадровий резерв формується не менше як з двох осіб, на посади спеціалістів — не менше як з однієї особи з урахуванням фактичної потреби.
4.5.3. Із зарахованими до кадрового резерву проводиться робота згідно з особистими річними планами, затвердженими керівниками виконавчих органів міськради, де передбачається:
вивчення й аналіз виконання законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, рішень міської ради та її виконкому;
систематичне навчання шляхом самоосвіти;
періодичне навчання й підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах;
участь у роботі семінарів, нарад, конференцій з проблем та питань діяльності органів місцевого самоврядування;
стажування протягом не більш як двох місяців відповідно до графіків, затверджених заступником міського голови згідно з розподілом обов’язків;
виконання обов’язків посадової особи, на посаду якої зараховано працівника до кадрового резерву;
залучення до вивчення відповідних питань, проведення перевірок, службових розслідувань;
участь у підготовці проектів розпорядчих документів міської ради, міського голови, інших нормативних документів и виконкому,
4.5.4. Посадові особи підвищують свою кваліфікацію постійно, як правило через навчання у відповідних навчальних закладах, раз на п’ять років.
4.6. Продовження терміну перебування на службі в органах місцевого
самоврядування.
4.6.1. Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш як на 5 років, за розпорядженням міського голови.
4.6.2. Подання щодо продовження терміну перебування в органах місцевого самоврядування подається до відділу кадрової роботи за місяць до досягнення посадовою особою граничного віку перебування на службі або закінчення терміну попереднього подовження.
4.6.3. У поданні разом з обґрунтуванням потреби продовження зазначеного терміну вказується причина невикористання кадрового резерву на посаду, яку обіймає посадова особа, що досягла граничного віку перебування на службі, список кадрового резерву та термін його підготовки на цю посаду.
4.7. Порядок призначення та звільнення керівників підприємств, що належать до комунальної власності міста:
4.7.1. У випадках, прямо передбачених чинним законодавством, при прийнятті на роботу керівників комунальних підприємств застосовується контрактна форма трудового договору. У контракті визначаються права та обов’язки сторін, термін дії контракту, умови матеріального забезпечення. Контракт складається у двох примірниках і погоджується з першим заступником міського голови, згідно з розподілом обов’язків.
Керівники комунальних підприємств міста щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним періодом, подають міському голові звіт про виконання показників, передбачених контрактом. Річний звіт про виконання зазначених показників подається до 15 лютого року, що настає за звітним.
4.7.2. За два місяці до закінчення строку контракту відділ кадрової роботи готує для міського голови відповідну інформацію, на підставі якої він приймає рішення щодо продовження чи розірвання контракту.
4.7.3. Звільнення керівників підприємств, що належать до комунальної власності міста, здійснюється у встановленому законом порядку.
4.7.4. Міський голова приймає остаточне рішення щодо призначення особи на посаду або звільнення з посади.
5. Організація роботи з документами та здійснення контролю за їх проходженням і виконанням
5.1. Загальні положення
5.1.1. Порядок роботи з документами у виконавчих органах міськради ґрунтується на вимогах постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 р. № 1153 “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у Міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” і державних стандартах на організаційно-розпорядчу та іншу документацію.
5.1.2. Відповідальність за стан роботи з документами у виконкомі покладається на керуючого справами виконкому.
5.1.3. Усі документи виконкому виконуються українською мовою, за винятком документів з питань міжнародних та міжнаціональних відносин, що можуть виконуватися на мові кореспондента.
5.2. Документування розпорядчої діяльності та здійснення контролю за виконанням розпорядчих документів виконкому й міського голови:
5.2.1. Нумерація рішень виконкому та розпоряджень міського голови єдина протягом року.
5.2.2. Копії розпорядчих документів засвідчуються печаткою загального відділу.
5.2.3. Оригінали розпорядчих документів підшиваються в справи в хронологічному порядку й зберігаються в загальному відділі протягом двох років, після чого передаються на збереження до архіву відділу.
5.2.4. Відповідальність за збереження оригіналів розпорядчих документів виконкому покладається на завідувача загального відділу.
5.2.5. Відповідальність за виконання розпорядчого документа несуть особи, які зазначені в розпорядчому документі (рішення виконкому, розпорядження міського голови тощо), резолюції керівника, а також безпосередні виконавці.
5.2.6. Основними методами здійснення контролю за виконанням розпорядчих і документів є:
постійний контроль за дотриманням термінів виконання заходів, передбачених у документах;
періодичне проведення на місцях перевірки стану їх виконання та інформування про результати перевірок;
підготовка матеріалів про стан виконання документів для розгляду їх у порядку контролю на нарадах у міського голови чи на засіданнях виконкому згідно з планом роботи.
5.2.7. Термін виконання рішення виконкому або розпорядження міського голови можуть бути змінені тільки за відповідним рішенням виконкому або розпорядженням міського голови.
5.2.8. Про порушення контрольних термінів виконання розпорядчих документів, керуючий справами виконкому інформує міського голову для вжиття відповідних заходів.
6. Організація використання робочого часу, режим роботи, матеріально-технічне забезпечення:
6.1. Про своє перебування зі службових питань поза приміщенням міськради працівники погоджують з безпосереднім керівником.
6.2. У виконавчому органі міськради ведеться облік робочого часу працівників. Табель обліку робочого часу підписує керівник.
6.3. Виїзди працівників за межі міста обов’язково здійснюються за погодженням міського голови, його заступників.
6.4. Чергування у виконкомі міськради у вихідні та святкові дні здійснюється відповідальними черговими. Графіки чергування погоджуються заступником міського голови.
6.5. Матеріально-технічне забезпечення діяльності виконкому проводиться загальногосподарським відділом.
6.6. Винос майна з адміністративного будинку міськради, його перенесення з однієї робочої кімнати в іншу проводиться лише з дозволу начальника загальногосподарського відділу Майно, що знаходиться в робочих кімнатах, закріплюється за службовцями, які в них працюють. Працівники несуть відповідальність за збереження й правильність користування закріпленим майном, при звільненні з роботи здають його, про що робляться відповідні відмітки в обхідному аркуші.

Статут.

В ім’я майбутнього наших дітей єднаймо наші зусилля для відродження міста.

Цей Статут відповідно до Конституції і законів України, закріплює систему місцевого самоврядування міста Берислава, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування в місті функції і повноваження, статус органів та посадових осіб місцевого самоврядування, статутів міської ради, органів самоорганізації населення.

Цей Статут виражає волю всієї територіальної громади міста, є актом найвищої юридичної сили серед інших актів, що приймаються в системі місцевого самоврядування міста.

Місцеве самоврядування в місті Берислав – це визнане і гарантоване державою право та загальна здатність територіальної громади міста (надалі для цілей цього Статуту використовується – міська громада) самостійно, або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється міською громадою як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи.

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Глава 1.1. Загальна характеристика міста.

Стаття 1.

Місто Берислав є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Херсонської області. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування , має органи міського самоврядування, майно (комунальну власність) та свій місцевий бюджет. На території міста та в інтересах його мешканців здійснюється міське самоврядування в повному обсязі, передбаченому Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні».

Берислав – місто районного підпорядкування на правому березі, Каховського водосховища. Територія сучасного Берислава була заснована з давніх часів. Поблизу нього було знайдено залишки поселення доби пізньої бронзи 11 тисячоліття до нашої ери. У перших століттях нашої ери на цьому ж місці виникло скіфо-сармато-слов’янське поселення,на якому розкопано залишки 6 великих житлових і культових кам’яних будівель, на могильнику досліджено 4 поховання черняхівської культури.

На початку 15 століття на місці сучасного Берислава стояла литовська митниця відома назвою Вітовтової. У 16 столітті татари і турки, що захопили цю територію спорудили – замість митниці фортецю Кизи-Кермен (“дівоча фортеця”),яка стала їх плацдармом для нападів на лівобережні українські землі і одночасно мала не пропускати запорізькі чайки униз по Дніпру.

За мирним трактатом Московії з Туреччиною 1700 р. Кизи-Кермен був зруйнований. Відтоді на протязі 80 років ці терени згадуються у документах як “кизикерменські пустельні місця”. Після російсько-турецької війни 1768-74 рр. Нинішня Бериславщина перейшла під владу Росії. При генеральному поділі імперії у 1781 р. утворений Кизи- Керменський повіт, а Указом Катерини 11 від 22.01 (2.02)1784 р. Кизи-Кермен перейменовано у місто Берислав. Це було друге після Херсона місто на території сучасної області. В 1921 році містечко відносилось до Херсонського повіту. З 1938 року місто Берислав є містом і віднесено до категорії райцентру. Місто Берислав розташоване на правому березі вздовж річки Дніпро у центрі Херсонської області на відстані 75 км від обласного центру – м. Херсона до найближчої залізничної станції – 12 км.

Рішенням 10 сесії міської ради 24 скликання №94 від 22.05.03 затверджено Генеральний план м. Берислава.

Стаття 2.

Територію, в межах якої здійснюється місцеве самоврядування, визначають адміністративні кордони міста. Адміністративними кордонами міста є визначена міська межа. Межа міста – це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію міста від інших територій. Офіційним документом, що фіксує межі міста, який визначає принципи розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста є Генеральний план міста і опис меж мікрорайонів міста, що підлягають користуванню не рідше одного разу на п’ять років.

Зміна міської межі здійснюється відповідно до законодавства з врахуванням думки міської громади. Будь-які зміни міської межі відображаються у Генеральному плані міста.

Стаття 3.

Усі землі в межах міста перебувають у віданні міської ради. Органи місцевого самоврядування охороняють права власників на землю та інші закони користувачів земельних ділянок.

Розпорядження комунальними землями територіальної громади міста здійснює міська рада з дотриманням прав власників та інших законних користувачів земельними ділянками. Територіальна громада міста Берислава за межами її території може мати, на правах комунальної власності, земельні ділянки, відповідно до законодавства України.

Рішення про віднесення земель міста до різних категорій: міської забудови, сільськогосподарського призначення, тощо, або про зміну цільового призначення, приймаються виключно міською радою.

Стаття 4.

Територіальна громада зобов’язується зберігати, захищати, використовувати, примножувати та надавати у розпорядження фізичним та юридичним особам природні ресурси, які знаходяться в межах міста.

Стаття 5.

Утворення, чи оголошення в межах міста адміністративних кордонів міста і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, здійснюється відповідно до закону за рішенням міської ради.

Стаття 6 .

З метою раціональної організації управління, територія міста умовно поділяється на мікрорайони.

Межі мікрорайонів затверджуються рішенням міської ради за поданням міського голови із урахуванням пропозицій жителів міста.

На території кожного мікрорайону, з дозволу міської ради, в порядку, встановленому законом, можуть бути створені і діяти відповідні органи самоорганізації населення.

Стаття 7.

Органи місцевого самоврядування міста можуть об’єднуватися з органами місцевого самоврядування інших міст, селищ та сіл України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Органи місцевого самоврядування міста, на договірних засадах, можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн, або їх асоціаціями, та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.

Рішення про створення таких об’єднань територіальних громад приймають відповідні ради за результатами місцевого референдуму, проведеного відповідно до закону.

Асоціаціям, та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування, не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування.

Стаття 8.

Територіальна громада міста має проект символіки (герб, прапор, гімн ).

Стаття 9.

Пам’ятною датою міста є 11 березня. Цього дня місто було звільнено від німецько-фашистських загарбників.

2 лютого – вважати Днем міста Берислава. Цей день для територіальної громади є святковим.

Глава 2. Правова основа Статуту.

Стаття 10.

Статут територіальної громади – систематизоване зведення принципів, норм та правил, що встановлюють порядок та процедуру здійснення місцевого самоврядування, відносин територіальної громади з державою та іншими суб’єктами права.

Статут міста приймається міською радою, кількістю голосів не менше 2/3 від загального складу депутатів ради м. Берислава .

Статут територіальної громади міста Берислава має найвищу юридичну силу відносно актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.

Дія Статуту поширюється на всю територію міста та на території, що знаходяться поза його межами, але які, відносно до законодавства, відчужені для потреб територіальної громади.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються у відповідності законодавства та цього Статуту. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.

Стаття 11.

Статут відповідає положенням Конституції України, Закону України ‘ Про місцеве самоврядування в Україні” та іншим законам України.

У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та Законам України, Указам Президента України та Постановам Кабінету Міністрів України, діють норми останніх, як актів більш високої юридичної сили.

Органи місцевого самоврядування відстоюють інтереси територіальної громади усіма доступними засобами, аж до звернення до суду, якщо державні органи або посадові особи обмежують самостійність територіальної громади, гарантовану Конституцією України, Європейською хартією про місцеве самоврядування, Законом України ;,Про місцеве самоврядування в Україні.”

Стаття 12.

Тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада. Рішення міської ради, в яких дається тлумачення цього Статуту, є обов’язковими для застосування і виконання в межах міста.

Стаття 13.

Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою.

Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються кількістю не менше 2/3 від загального складу депутатів міської ради.

Пропозиції щодо змін і доповнень до Статуту вносяться до міської ради групою депутатів ради ( не менше десяти підписів депутатів), міським головою, або групою жителів міста (підписані не менш як 300 жителями міста).

Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції та законів України, Указів Президента України та Постанов Кабінету міністрів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови в двомісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами).

Стаття 14.

У випадку внесення змін та доповнень до Статуту, міський голова повідомляє про це актом орган, що здійснив реєстрацію Статуту, у п’ятиденний термін.

У випадку відмови в реєстрації змін та доповнень до Статуту, міський голова подає на розгляд сесії міської ради зауваження органу, що здійснює реєстрацію Статуту, не пізніш як через 10 днів з дня отримання, у встановленому законодавством порядку повідомлення про відмову в реєстрації. Міська рада, або проводить зміни до Статуту, відповідно вимог та зауважень органа, що здійснює реєстрацію Статуту, або звертається до суду.

Глава 3. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями.

Стаття 15.

Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги, з метою забезпечення здійснення завдань соціально – економічного та культурного розвитку міста і реалізації в місті функцій виконавчої влади.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування здійснюють функції місцевого самоврядування незалежно від органів державної виконавчої влади.

Органи державної виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, які віднесені Конституцією та Законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування,крім випадків виконання делегованих їм міською радою повноважень.

Стаття 16.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування сприяють міським органам судової влади і прокуратури в їх діяльності, надають, в передбачених законодавством випадках,

допомогу в здійсненні їх функцій.

Міський голова, або, за його дорученням, інша посадова особа, відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб міського самоврядування з органами судової влади прокуратури та органів внутрішніх справ.

Стаття 17.

Взаємовідносини органів і посадових осіб місцевого самоврядування з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на території міста, базуються на дотриманні законодавства і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій.

По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності міської громади, відповідні органи і посадові особи місцевого самоврядування здійснюють такі функції:

– утворюють, реорганізують, перепрофілюють та ліквідують підприємства, установи і організації комунальної власності міської громади в порядку, який визначено чинним законодавством; призначають та звільняють з посади їх керівників;

– визначають мету, функції, організаційні форми і порядок діяльності та затверджують статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;

– встановлюють, в порядку і в межах, що визначені законодавством, тарифи щодо сплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності міської громади;

– приймають рішення в межах, що визначені законодавством, про відчуження об’єктів комунальної власності;

встановлюють для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частини прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

контролюють ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, який визначено чинним законодавством;
інші функції, що передбачені чинним законодавством.
З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності міської громади, органи і посадові особи місцевого самоврядування будують свої відносини на договірній та податковій основі.

При цьому органи і посадові особи місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, визначено законодавством і цим Статутом, можуть приймати наступні рішення щодо:

надання фінансової допомоги, а також пільг на податки, які надходять до міського бюджету, для підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально – економічного і культурного розвитку міста; (запит на фінансову допомогу повинен бути обґрунтований фінансовими розрахунками, які показують прибуток, що отримає місто)
встановлення, відповідно до чинного законодавства, норм та правил ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально – економічного і культурного розвитку міста;
в разі необхідності залучення підприємств, установ та організацій, незалежно від норм власності, до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста;
розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), які є необхідними для міської громади;
залучення підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності міської громади, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв’язку;
залучення підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об’єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
інших питань, що передбачені чинним законодавством;
– порушувати питання про неспроможність керувати або непрофесіоналізм керівників підприємств, установ і організацій, які перебувають у комунальній власності міської громади, перед органами який призначає керівника.

РОЗДІЛ II. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА ТА ІНСТРУМЕНТИ ЗІДЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 4. Територіальна громада.

Стаття 18.

Територіальна громада міста Берислава, як первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах міста.

Територіальну громаду міста Берислава складають його жителі, які є громадянами України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які проживають на території міста Берислава на законних підставах.

Стаття 19.

Реєстрація жителів міста здійснюється у порядку, який визначено законодавством.

Відомості про реєстрацію передаються у виконавчий комітет міської ради, органами реєстрації в порядку та в строки, що визначені чинним законодавством.

Стаття 20.

Право на участь у обговоренні питань, що мають важливе значення для соціально – економічного та культурного розвитку м. Берислава, мають усі члени територіальної громади. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному об’ємі здійснюють члени територіальної громади-громадяни України, які досягли 18-річного віку та не є визнані судом недієздатними. Вони мають право обирати органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб, брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуватися іншими правами, що передбачені Конституцією і Законами України та цим Статутом, на участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 21.

Міська рада може засновувати відзнаки, якими нагороджуються жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та внесли суттєвий вклад в соціально-економічний та культурний розвиток міста.

Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, що нагороджені цими відзнаками, встановлюються Положенням про відзнаки міста, яке затверджується рішенням міської ради.

Глава 5. Форми участі територіальної громади у місцевому самоврядуванні.

Стаття 22.

Жителі міста здійснюють своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, згідно чинного законодавства та цього Статуту.

Право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізоване в наступних формах:

місцевий референдум;
місцеві вибори;
загальні збори громадян за місцем проживання;
колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб міського самоврядування;
громадські слухання;
місцеві ініціативи;
участь у роботі органів міського самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборчих посадах міського самоврядування;
інші форми, що не заборонені законом.

Стаття 23.

Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою м. Берислава є місцевий референдум і місцеві вибори.

Глава 5. Місцевий референдум.

Стаття 24.

Місцевий референдум – це прийняття рішення з питань, що віднесені Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення жителів міста, які мають право голосу. Жителі міста мають право приймати участь у місцевому референдумі.

Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення територіальною громадою важливих питань, що віднесені до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, які віднесені законом до відання органів державної влади, а також питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків

Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на території міста.

Стаття 25.

Рішення про проведення місцевого референдуму приймає міська рада на вимогу не менш як половини від загального складу депутатів міської ради.

Місцевий референдум за місцевою ініціативою проводиться на вимогу не менш як 10% жителів міста, які постійно проживають на даній території і мають право голосу.

Стаття 26.

Порядок підготовки та проведення місцевого референдуму визначається чинним законодавством.

Стаття 27.

Місцевий референдум вважається таким, що відбувався, якщо в ньому взяли участь більше ніж половина жителів міста, що мають право голосу.

Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини жителів міста, які взяли участь у голосуванні.

Рішення місцевого референдуму не потребує затвердження будь-яким органом чи посадовою особою місцевого самоврядування або державної влади.

Рішення місцевого референдуму та результати голосування публікуються комісією з проведення місцевого референдуму протягом десяти днів після його проведення.

Рішення місцевого референдуму набувають чинності з моменту опублікування

Впровадження рішення місцевого референдуму покладається на міську раду.

Глава 6. Місцеві вибори.

Стаття 28.

Місцеві вибори – це обрання депутатів міської ради, депутатів Херсонської обласної ради та міського голови шляхом голосування жителів міста, які мають право голосу.

Шляхом місцевих виборів можуть заміщуватися інші посади місцевого самоврядування, якщо це передбачено чинним законодавством України.

Стаття 29.

Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Стаття 30

Порядок призначення і проведення місцевих виборів та встановлення результатів голосування визначається законами України.

Глава 7. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Стаття 31.

Загальні збори громадян скликаються за місцем проживання: в будинках, на вулицях, кварталах, житлових комплексах, мікрорайонах міста або інших внутрішньо міських територіальних утвореннях з метою:

обговорення питань загальноміського значення;
обговорення питань, що віднесені до відання загальноміських органів міського самоврядування, які мають важливе значення для жителів, та подання пропозицій з цих питань;
створення органів самоорганізації населення:
заслуховування повідомлень та звітів про роботу депутатів міської ради, органів і посадових осіб міського самоврядування, органів самоорганізації населення;
прийняття рішення про участь, на громадських засадах, жителів міста в роботах з благоустрою, сприянні охороні громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам’ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;
прийняття рішення про запровадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування;
прийняття рішення про добровільні внески та пожертви жителів міста на громадські потреби;
вирішення інших питань місцевого значення, відповідно до чинного законодавства.

Стаття 32.

Пропонувалося перенести в положення про загальні збори.

У межах мікрорайонів, де неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням виконавчого комітету міської ради, або відповідного органу самоорганізації населення, для створення і вирішення питань, які передбачені законодавством та цим Статутом, вважаються конференції представників відповідних жителів міста.

СтаттяЗ3.

Норми представництва представників на конференціях встановлюються у таких нормах:

квартал – представник від кожних 5 приватних будинків та 2 представника від кожного в’їзду багатоповерхового будинку;
вулиця – 1 представник від кожних 5 приватних будинків та 2 представника від одного під’їзду багатоповерхового будинку;
житловий комплекс – 1 представник від кожних 10 приватних будинків та 1 представник від кожного багатоповерхового будинку;
мікрорайон – 1 представник від кожних 10 приватних будинків та 1 представник від кожного багатоповерхового будинку.

Стаття 34.

У роботі загальних зборів громадян мають право брати участь жителі міста, у яких є право голосу на місцевих виборах та які проживають на відповідній території (будинок, вулиця,квартал, житловий комплекс, мікрорайон).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів міського самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян та підприємств, а також громадян інших держав, які проживають на відповідній території.

Стаття 35.

Загальні збори громадян, чи збори їх представників, скликаються міським головою за власною ініціативою, або з ініціативи депутатів міської ради, виконавчого комітету чи відповідного органу самоорганізації населення, міського осередку політичної парти, громадської організації, легалізованих у місті відповідно до чинного законодавства, громадської організації, зареєстрованої у місті, ініціативною групою членів територіальної громади міста у складі не менш 10 чоловік. При поданні заяви вказується особа чи особи, які повноважні представляти об’єкта ініціативи.

Стаття 36.

Міський голова приймає рішення про проведення загальних зборів за місцем проживання у 10-денний термін з дня подачі відповідної заяви депутатами міської ради, кількістю не менш 1/5 від загальної чисельності депутатів, органом самоорганізації населення, або у 5 денний термін з дня прийняття рішення міськвиконкомом.

Розпорядження міського голови про скликання загальних зборів громадян, оприлюднення із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на їх обговорення у місцевих засобах масової інформації, а також в інший спосіб,визначений Регламентом міської ради.

Стаття 37.

Організація загальних зборів громадян, та їх матеріально-технічне і інформаційне забезпечення покладається на міського голову та виконавчий комітет міської ради.

Стаття 38.

Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини відповідних жителів міста .

На загальних зборах громадян головує міський голова або керівник відповідного органу самоорганізації населення, чи особа, що призначена міським головою.

Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар зборів. Порядок денний загальних зборів затверджується загальними зборами за пропозицією міського голови. Міський голова, міська рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян. Надають їх учасникам необхідні приміщення, матеріально – технічні засоби, інформаційні та звідкові матеріали.

Стаття 39.

Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем

загальних зборів громадян.

До протоколу загальних зборів громадян додається список їх учасників із зазначенням місця їх проживання, та

підписами.

Загальні збори громадян з розглянутих питань приймають рішення.

Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян, які проживають на відповідній території, та підписується головою і секретарем загальних зборів громадян.

Стаття 40.

Рішення загальних зборів громадян є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення і враховуються органами міського самоврядування.

Рішення зборів, які прийняті з питань, що мають важливе значення для міської територіальної громади,але віднесені до компетенції органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер.

Стаття 41.

Рішення зборів проводяться в життя міським головою, виконавчим комітетом, органами СОН.

Стаття 42.

Конференції по ініціюванню та виборах органів СОН проводяться згідно Закону України «Про органи самоорганізації населення»

Стаття 45.

Дію рішень зборів, прийнятих з порушенням Конституції та законодавства України, може бути зупинено відповідною Радою народних депутатів або її виконавчим органом до вирішення питання про їх законність у судовому порядку. Про це повідомляється відповідному органу територіальної самоорганізації громадян.

Стаття 46.

На загальних зборах в порядку, передбаченому Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, з додержанням вимог відповідних законодавчих актів України можуть також розглядатися питання:

а) про висування претендентів на кандидата в Президенти України, кандидатів у народні депутати України і депутати місцевих Рад, на голів Рад, представників до складу виборчих комісій по виборах Президента України, народних депутатів України і депутатів місцевих Рад, з всеукраїнського та місцевих референдумів, представників ( спостерігачів) для здійснення нагляду за ходом виборчої кампанії;

б) про відкликання народних депутатів України та депутатів місцевих Рад;

в) про внесення на розгляд відповідних місцевих Рад пропозицій про проведення місцевого референдуму ;

г) про утворення ініціативних груп Всеукраїнського і місцевих референдумів.

Стаття 47.

Рішення загальних зборів є обов’язковими для виконання відповідними органами самоорганізації населення та підлягають обов’язковому розгляду у десятиденний термін посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких відносяться порушення у тішенні питання. Рішення загальних зборів міста підлягає розгляду на першому, з часу прийняття зборами рішення, засіданні виконкому міської ради. У випадку, якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе враховувати рішення загальних зборів громадян, то повинні підготувати про це мотивовану заяву і передати її на розгляд міського голови та міської ради, а також ініціативної групи.

Рішення оприлюднюється у засобах масової інформації, а також в інший спосіб, зазначений Регламентом міської ради.

Контроль за врахуванням рішень зборів органами і посадовими особами місцевого самоврядування покладається на міського голову та суб’єкта ініціативи.

Рішення зборів громадян за місцем проживання може бути опротестоване або оскаржене громадянами, органами і посадовими особами державної влади та місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Глава 8. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста

Стаття 48.

Жителі міста , незалежно від віку та громадянства, мають право направляти колективні або індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Жителі міста мають право особисто звертатися до органів місцевого самоврядування населення та до їх посадових осіб з питань, що віднесені до відома місцевого самоврядування.

Вказані органи та посадові особи мають право не розглядати повторні індивідуальні або колективні звернення з одного і того ж питання, якщо перше вирішене по суті,згідно Закону України ” Про звернення громадян”.

Стаття 49.

Колективні звернення, які підписані більш як п’ятдесятьма жителями міста, розглядаються органами і посадовими особами місцевого самоврядування, до яких вони надійшли, у невідкладному порядку.

Інформація про колективні звернення, які підписані більш як п’ятьмастами жителями міста, негайно передається до міської ради ( у випадку, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб місцевого самоврядування).

Колективні звернення жителів міста можуть мати на меті:

внесення до міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих міських територій;
аналіз роботи міської ради, її виконавчих органів вцілому або заслуховування звітів про виконання окремих завдань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком
міста чи окремих територій, станом довкілля, громадської безпеки, охорони громадського порядку, з інших питань, які віднесені чинним законодавством України до відання місцевого самоврядування;

порушення питання про утворення, реорганізацію або ліквідацію органів самоорганізації населення;
порушення питання про недовіру посадовій особі органу місцевого самоврядування;
та інше, що не суперечить чинному законодавству.
Глава 9. Громадські слухання.

Стаття 50.

Територіальна громада має право проводити громадські слухання, (зустрічатися з депутатами міської ради та посадовими особами органів місцевого самоврядування),під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

Метою громадських слухань можуть бути :

ознайомлення громадян з планами керівництва територіальної громади та результатами його діяльності;
забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з метою підтримування довіри у мешканців міста;
вивчення думки членів територіальної громади, стосовно якості і ефективності рішень, що прийняті раніше;
– отримання порад та пропозицій від членів територіальної громади щодо розв’язування життєвизначальних проблем місцевого значення, визначення пріоритетів розвитку громади, міста.

Стаття 51.

Право ініціювати проведення громадських слухань належить:

міському голові;
виконавчому комітету Бериславської міської ради;
постійним комісіям міськради ( за згодою міської ради );
більшості депутатів міської ради;
органам самоорганізації населення;
членам територіальної громади в кількості не менше ніж 50 осіб.

Стаття 52.

На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, керівники органів самоорганізації населення, представники міських посередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питанням, що є темою слухань, представники засобів касової інформації, інші зацікавлені категорії населення міста.

Стаття 53.

Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення громадських слухань здійснюється за рахунок місцевого бюджету.

Стаття 54.

На громадських слуханнях ведеться протокол, в якому зазначається дата і місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання, що обговорюються, зміст виступів та внесені пропозиції.

До протоколу додається інформація або звіт особи, яка запрошена на слухання.

Веде протокол секретаріат, призначений згідно розпорядження міського голови з працівників апарату виконкому Бериславської міської ради.

Протокол громадського слухання підписується особою, яка здійснює його проведення, та особою, яка веде протокол, і передається секретарю міської ради.

Стаття 55.

Протокол і рішення громадських слухань оформлюються, зберігаються і оприлюднюються в порядку, регламентом міської ради щодо протоколів і рішень сесії ради.

Стаття 56.

Громадські слухання в м. Берислав проводяться згідно Положення, затвердженого рішенням міської сесії ( Додаток №3 ).

Глава 10. Місцеві ініціативи.

Стаття 57.

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд міською радою (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, що віднесені Конституцією і законами України про відання міського самоврядування. Місцева ініціатива передбачає внесення до міської ради проекту нормативно-правового акту з будь яких питань, віднесених чинним законодавством до завдання міської ради.

Стаття 58.

Суб’єктами права місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів місцевої громади (чисельністю не менше 20 чоловік). Проекти нормативно-правових актів, які внесені в порядку місцевої ініціативи та підтримані підписами не менш як десяти відсотків жителів міста, : мають право голосу на місцевих виборах, підлягають оприлюдненню і першочерговому розгляду на сесії міської ради.

Стаття 59.

Розгляд питання, яке внесене в порядку місцевої ініціативи, здійснюється на відкритому пленарному засіданні міської ради з обов’язковою участю членів ініціативної групи.

Стаття 60.

Рішення, що прийняті міською радою з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, підлягають обов’язковому оприлюдненню в порядку, що встановлений міською радою.

Стаття 61. .

Місцеві ініціативи проводяться згідно Положення, затвердженого рішенням міської ради (Додаток №4 ).

розділ iii .

органи і посадові особи міського самоврядування.

Глава 13. Загальні засади побудови системи органів міського самоврядування.

Стаття 62.

Система органів та посадових осіб місцевого самоврядування включає:

– міську раду – представницький орган міського самоврядування в кількості 40 депутатів

– виконавчі органи міського самоврядування – виконавчий комітет, відділи та управління;

органи самоорганізації населення.

Стаття 63.

Міський голова, міська рада, та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність з реалізації функцій місцевого самоврядування від її імені та в інтересах територіальної громади.

Виконавчий комітет міської ради здійснює надані йому законодавством окремі повноваження органів виконавчої влади.

Стаття 64.

Діяльність органів місцевого самоврядування базується на засадах законності,підконтрольності, підзвітності перед міською громадою, розмежування повноважень представницької та виконавчої гілок міської влади, забезпечення повноти здійснення функцій місцевого самоврядування та пріоритету інтересів жителів міста при їх здійсненні.

Розподіл повноважень між органами і посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється згідно законодавства і цього Статуту. Повноваження, які можуть передаватися, та порядок їх передачі визначаються законом.

Глава 14. Міська рада.

Стаття 65.

Міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування – єдиним органом представницької влади міської громади.

Стаття 66.

Міська рада формується шляхом вільних виборів, які проводяться на основі загального, повного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

В випадку припинення депутатської діяльності депутатами кількістю до 5 чоловік, вибори на депутатські місця, що звільнилися не проводити.

Порядок призначення, організації і проведення виборів депутатів міської ради визначаються Конституцією і законами України та цим Статутом.

Стаття 67.

Загальний склад міської ради встановлюється в межах, що визначені законодавством, рішенням міської ради, яке приймається перед кожними черговими виборами депутатів міської ради.

Крім депутатів, до складу міської ради входить за посадою міський голова.

Стаття 68.

Депутат міської ради – особа, яка шляхом вільних виборів наділяється міською громадою повноваженнями представляти інтереси своїх виборців та здійснювати функції місцевого самоврядування, що віднесені законодавством до відання міської ради.

Депутат міської ради здійснює свої повноваження, як правило, на громадських засадах. Депутат міської ради складає присягу .

“Вступаючи в права депутата Бериславської міської ради, зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Берислава та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права і свободи. Присягаю додержуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Берислава, виконувати свої обов’язки в інтересах місцевої територіальної громади”.

Повноваження депутата міської ради за рішенням ради припиняються достроково у разі:

складення повноважень за особистою заявою;
виїзду на постійне місце проживання за межі території міста;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

Стаття 69.

Міська рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від встановленого радою складу.

Повноваження міської ради починаються з моменту офіційного повідомлення міською виборчою комісією про обрання необхідної кількості депутатів.

Повноваження міської ради припиняються в день офіційного оголошення міською територіальною виборчою комісією про обрання міської ради нового скликання.

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень міської ради визначаються законодавством.

Стаття 70.

Основною організаційною формою роботи міської ради є її сесія.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних та інших комісій.

Сесія міської ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок скликання чергових та позачергових сесій міської ради визначається законодавством.

На сесіях міська рада розглядає найважливіші питання, які віднесені до відання місцевого самоврядування, за виключенням питань, які, у відповідності із принципом розподілу влад, віднесені до відання міського голови і виконавчих органів міської ради.

Пропозиції до порядку денного сесії міської ради можуть вноситися міським головою, депутатами міської ради, постійними комісіями міської ради, виконавчим комітетом міської ради або загальними зборами громадян за місцем проживання. Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської ради питань порядку денного, а також розклад її пленарних засідань визчаються регламентом міської ради.

Сесії міської ради проводяться гласно ,рішення доводяться до відома населення..

Міська рада має право, у разі необхідності, прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання. Рішення міської ради приймаються відкритим або таємним голосуванням.

Порядок і процедура прийняття рішень міською радою визначаються її регламентом.

Прийняті на сесії рішення міської ради підписуються міським головою.

Рішення міської ради нормативно – правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню в десятиденний строк з моменту прийняття і набувають чинності з дня оприлюднення, якщо міською радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Глава 15. Постійні комісії міської ради.

Постійні комісії міської ради є органами, що постійно діють, які обираються з числа депутатів ради на строк її повноважень для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які віднесені до відання ради та для здійснення контролю за виконанням рішень міської ради, її виконавчий органів.

До складу постійної комісії входять її голова, заступник, секретар і члени комісії. Перелік постійних комісій та їх персональний склад визначаються новообраною міською радою на сесії. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, мають право отримувати від керівника органів підприємств, установ і організацій, що зазначені у частині шостій цієї статті, необхідні матеріали і документи ( крім документів, порядок ознайомлення з якими регламентується законодавством).

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Постійні комісії є підзвітними та відповідальними перед міською радою.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначається регламентом міської ради та Положенням про постійні комісії, що затверджуються радою.

З метою підготовки і попереднього розгляду окремих питань, які мають важливе значення для соціально – економічного і культурного розвитку міста, міська рада утворює тимчасові комісії, які здійснюють повноваження, передбачені цим Статутом для постійних комісій.

Стаття 72.

Посадовою особою міської ради, яка відповідає за організацію її роботи є секретар ради.

Секретар ради обирається міською радою за пропозицією міського голови з числа її депутатів на строк повноважень ради таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу ради. Секретар ради працює в раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, займатися підприємницькою діяльністю.

Глава 16. Міський голова

Стаття 73.

Міський голова є вищою посадовою особою міської громади.

Міський голова за посадою очолює виконавчий комітет міської ради та головує на засіданнях міської ради. Міський голова обирається жителями міста, які мають право голосу, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні. Міським головою може бути обраний будь-який житель міста, який має право голосу. Порядок обрання міського голови визначається законодавством.

Стаття 74.

Повноваження міського голови починається з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради про його обрання і закінчується на момент вступу на цю посаду іншої, обраної відповідно до закону, особи.

Міський голова складає на пленарному засіданні міської ради присягу.

« Я, ( ім’я та прізвище), волею територіальної громади міста Берислава обраний міським головою,цей високий пост, урочисто присягаю на вірність народу України. Зобов’язуюсь суворо дотримуватись Конституції України і законів України, усіма своїми правами дбати про благо міста та добробут його мешканців, обстоювати права, свободи і законні інтереси громадян, підносити авторитет міста Берислава, як у державі, так і за її межами».

Якщо вибори міського голови проведені одночасно з виборами депутатів, то присяга складається ним на першому пленарному засіданні новообраної ради після складання присяги депутатами ради.

Повноваження міського голови можуть бути припинені достроково на підставі і в порядку, передбаченому законом.

Повноваження міського голови достроково припиняється міською територіальною громадою шляхом міського референдуму. Рішення про проведення міського референдуму та дострокового припинення повноважень приймається міською радою як за власною ініціативою так і на вимогу не менш ніж одна десята частина мешканців міста.

У разі дострокового припинення повноважень міського голови проводяться позачергові вибори міського голови в порядку, який передбачено законодавством. При достроковому припиненні повноважень міського голови, і до моменту вступу на посаду новообраного голови, його обов’язки з організації роботи міської ради здійснює, за рішенням ради, секретар міської ради, а з організації роботи виконавчого комітету ради – перший заступник міського голови з виконавчої роботи.

Стаття 75.

При виконанні своїх функцій і повноважень міський голова керується законодавством України, рішеннями ради та рішенням референдуму територіальної громади.

Стаття 76.

Міський голова видає розпорядження в межах своїх повноважень.

Стаття 77.

На міського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів міської ради, що передбачено законом про статус депутатів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 78.

Міський голова має першого заступника та заступників з питань діяльності виконавчих органів ради, кількість яких визначається міською радою.

Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів призначаються та звільняються з посади у порядку, який визначено чинним законодавством.

Розподіл обов’язків між заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів здійснюється міським головою та виконавчим комітетом міської ради.

Глава 17. Виконавчий комітет міської ради.

Стаття 79.

Виконавчий комітет міської ради є виконавчим і розпорядчим органом місцевого самоврядування, який утворюється міською радою на строк її повноважень.

Очолює виконавчий комітет міський голова. У разі відсутності міського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків організовує роботу виконавчий комітет перший заступник міського голови з діяльності виконавчих органів ради. ^ або

роботу виконавчого комітету перший

Стаття 80.

Кількісний склад виконавчого комітету міської ради визначається міською радою, а персональний склад затверджується радою, за пропозицією міського голови.

До складу виконавчого комітету не можуть бути включені депутати міської ради, крім секретаря ради.

Члени виконавчого комітету виконують свої обов’язки, як правило, на громадських засадах.

Стаття 81.

Повноваження виконавчого комітету визначаються чинним законодавством та цим Статутом.

Стаття 82.

Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення ним делегованих йому повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Звітує про роботу виконавчого комітету міський голова. Міська рада, з власної ініціативи, або з ініціативи міського голови, може прийняти рішення про внесення змін до складу виконавчого комітету та про його розпуск.

Стаття 83.

Робота виконавчого комітету будується згідно законодавства.

Глава 18. Система та загальні засади організації і діяльності органів самоорганізації населення.

Стаття 84.

Органами самоорганізації населення міста можуть бути: комітет мікрорайону, квартальні вуличні і будинкові комітети.

Стаття 85.

Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, закріплюється рішенням міської ради і має відповідати території проживання жителів міста, які утворили цей орган.

Стаття 86.

Органи самоорганізації населення утворюються на підставі рішення міської ради з ініціативи жителів міста. У разі реєстрації, орган СОН набуває статусу юридичної особи.

Стаття 87.

Органи самоорганізації населення звільняються від плати за реєстрацію.

Стаття 88.

Строк повноважень органів самоорганізації населення встановлюється на термін повноважень відповідної ради.

Стаття 89.

населення визначається загальними зборами
Облік органів самоорганізації населення здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Стаття 90.

Персональний склад органу самоорганізації (конференціями).

Стаття 102.

Органи і посадові особи міського самоврядування надають допомогу органам самоорганізації населення у здійсненні ними своїх повноважень, забезпечують їх інформацією, приміщенням, засобами зв’язку, в межах кошторису , визначеному міською радою.

Стаття 103.

Фінансування діяльності органів СОН здійснюється згідно Положення про фінансування комітетів мікрорайонів м. Берислава та чинного законодавства. Виділені кошти розподіляються на всі органи СОН з міського бюджету, або цільового фонду, залежно від обсягів асигнування, щомісячно.

Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНІ І ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 21. Комунальна власність міста.

Стаття 104.

Об’єктами права міської комунальної власності є:

рухоме та нерухоме майно;
землі загального користування;
землі природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення;
кладовища;
природні ресурси місцевих бюджетів, валютних та цільових фондів;
комунальні підприємства, установи та заклади;
підприємства, установи, заклади, паї, які належать територіальній громаді у статутних фондах господарських товариств;
частки у спільній власності територіальних громад та інше майно, яке використовується органами місцевого самоврядування для надання необхідних послуг громаді міста.
У комунальній власності територіальної громади знаходяться об’єкти, що мають важливе загальноміське значення для життєзабезпечення міста, задоволення потреб міської громади та для збереження історико-культурних об’єктів міста (міські системи водо і енергопостачання, інженерні комунікації, пам’ятки культури і архітектури, музеї, природні ландшафти тощо), а також об’єкти спільної власності територіальних громад Херсонської :області, що перебувають в управлінні обласної ради.

Перелік майна територіальної громади є додатком до цього статуту.

Матеріальні та фінансові ресурси, що перебувають у комунальній власності міста, є надбанням територіальної громади і їх недоторканість захищається законодавством.

Стаття 105.

Суб’єктом права міської комунальної власності є територіальна громада міста Берислава, а від її імені виступає міська рада та її уповноважені органи.

Міська рада безпосередньо, або через утворені нею виконавчі органи, користується, володіє та розпоряджається майном на основі права комунальної власності , в межах чинного законодавства України, здійснюючи з ним будь-які майнові операції ( продаж, передача в оренду, постійне або тимчасове користування, використовування як заставу, тощо).

Стаття 106.

Право комунальної власності виникає на підставі безкоштовної передачі майна із державної форми власності, власності інших адміністративно-територіальних одиниць, утворення чи купівлі об’єктів комунальної власності територіальної громади за рахунок належних їй коштів та за інших умов, які не суперечать чинному законодавству України.

Право територіальної громади на землю та інші природні ресурси гарантується Конституцією України.

Територіальна громада має пріоритетне право на придбання приміщень, споруд, інших і об’єктів, розташованих на її території, якщо вони мають важливе значення для забезпечення громадських послуг.

Усе майно, розташоване на території міста, за винятком майна державної, колективної, приватної та інших, встановлених законодавством, форм власності та визначених, згідно з чинним законодавством, як безгосподарне, є комунальною власністю територіальної громади міста Берислава.

Перелік об’єктів права комунальної власності визначається міською радою.

Стаття 107.

Право спільної власності територіальних громад виникає на основі рішень Бериславської міської ради та рішень інших уповноважених органів місцевого самоврядування з іншого боку) про об’єкти права комунальної власності для забезпечення спільних потреб громади.

Стаття 108.

Оперативне управління об’єктами комунальної власності територіальної громади здійснюють виконавчі органи міської ради, на які покладаються наступні функції:

підготовка пропозицій на розгляд міськради щодо прийняття об’єктів до комунальної власності;
підготовка і передача на розгляд міської ради або її виконавчого комітету питань про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств і організацій, що перебувають у комунальній власності міста;
надання згоди на оренду об’єктів комунальної власності міста;
реалізація затвердженої рішенням міської ради програми приватизації комунального майна міста.

Стаття 109.

Органи місцевого самоврядування мають право створювати та утримувати фонд соціального комунального житла для забезпечення житлом малозабезпечених, бідних та безпритульних мешканців міста.

Стаття 110.

Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності здійснює міський олова.

Міський голова раз на рік інформує міську раду про стан комунальної власності міста, реєстрацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.

Міський голова не несе кримінальної та адміністративної відповідальності за колегіально прийняті рішення .

Стаття 111.

Мешканці міста несуть відповідальність своїм рухомим та нерухомим майном за несвоєчасну сплату комунальних послуг, які їм надані у повному обсязі, згідно законодавства.

Стаття 112.

Відносини між комунальними підприємствами та споживачами регулюються договорами.

Стаття 113.

Комунальне підприємство, в особі керівника, несе відповідальність за надання якісних, своєчасних та в повному обсязі комунальних послуг населенню, згідно договорам.

Стаття 114.

Територіальна громада контролює екологічний стан та цільове використання земель, які знаходяться у комунальній власності, згідно зонування, затвердженого земельним кадастром та генеральним планом забудови міста. Міська Рада в межах міста в цілому контролює цільове використання та екологічний стан земель всіх форм власності згідно Земельного кодексу таїни. Порядок вилучення земельних ділянок, у разі порушення режиму використання земель, здійснюється згідно чинного законодавства.

Стаття 115.

Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за збитки, заподіяні об’єктам права комунальної власності. Діяльність фізичних та юридичних осіб, результатом якої є нанесення шкоди об’єктам права комунальної власності, карається, відповідно до законодавства, з компенсацією органам місцевого самоврядування заподіяних збитків та не отриманих в наслідок цього доходів. Органи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду про притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, які вчинили або чинять збитки об’єктам права комунальної власності.

Глава 22. Фінансова основа міста

Стаття 116.

Фінансова основа міста складається з :

коштів міського бюджету;
страхових ресурсів;
коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста;
коштів валютних фондів;
відповідної частки коштів підприємств, організацій і установ, які створені за пайовою участю органів місцевого самоврядування;
інших фінансових ресурсів, які передані місту згідно чинного законодавства.

Стаття 117.

В міський бюджет надходять кошти: плата за землю, за користування природними ресурсами від природо користувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, які визначені законодавством;інші надходження, згідно законодавства.

Місто має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, що заподіяні на території міста підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форми власності.

Стаття 118.

Територіальна громада міста безпосередньо або через орган місцевого самоврядування може об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевого бюджету для виконання спільних об’єктів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Міська рада, або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування можуть в межах які визначені законодавством, випускати міські позики, видавати юридичним і фізичним особам позики, отримувати кредити в банківських установах, створювати комунальні банки та інші фінансово – кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ і організацій, які належать до комунальної власності.

Глава 23. Міський бюджет

Стаття 120.

Місто має власний бюджет, який розробляється, затверджується і виконується органами міського самоврядування самостійно, в межах їх повноважень.

Міський бюджет є самостійним бюджетом і не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання держави.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними, та закріпленими за ними на загальній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визнати напрямки використання коштів місцевих бюджетів.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання міського бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування інших територіальних громад не допускається (за винятком випадків, що передбачені чинним законодавством).

Стаття 121.

Мінімальний розмір міського бюджету визначається на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя міста, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановлених чинним законодавством.

Стаття 122.

Доходи міського бюджету формується за рахунок:

доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;
доходів що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів,
дотації вирівнювання з державного бюджету, як перевищення обсягу видатків над кошиком доходів бюджету міста;
субвенції з державного бюджету на здійснення програм соціального захисту міста,розподіляється обласною радою;
добровільних внесків громадян та юридичних осіб.

Стаття 123.

Бюджет міста складається із загального та спеціального фондів. Спеціальний фонд утримується за рахунок бюджету розвитку та спеціальних фондів по джерелам:

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до міського бюджету;
власних надходжень бюджетних установ; ,1ІП
плати за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до міського бюджету;
плати за придбання торгового патенту на продаж нафтопродуктів;
інших надходжень, передбачених чинним законодавством.
Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок:

коштів від відчуження комунального майна, коштів за продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
дивідендів, нарахованих на акції ( частки, паї ) господарських товариств, які є у власності територіальної громади;
запозичень;
інвестиційних субвенцій з інших бюджетів;
добровільних внесків;
інших надходжень.

Стаття 124.

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальної громади, їх розмір і цільове спрямування визначаються міським бюджетом. Видатки міського бюджету включають бюджетні призначення, встановлені рішенням сесії міської ради про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією програм, визначених бюджетним кодексом України та затверджених сесією міської ради.

У видатковій частині міського бюджету передбачаються видатки загального фонду і видатки спеціального фонду.

Видатки загального фонду складаються із:

видатків що враховуються при призначенні трансфертів згідно ст.89 Бюджетного Кодексу;
видатків, що не враховуються при призначенні міжбюджетних трансфертів згідно ст.91 Бюджетного Кодексу.

Стаття 125.

Міський бюджет передбачає резервний фонд, який не може перевищувати одного десятка обсягу загального фонду міського бюджету. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду та його розміру приймає міська рада. Фінансування видатків з резервного фонду здійснюється міським головою за узгодженням з міськвиконкомом з наступним щоквартальним звітуванням перед міською радою.

Стаття 126.

Місцевий бюджет міста на наступний бюджетний період затверджується рішенням міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про державний бюджет України .

Стаття 127.

Виконавчий комітет міської ради забезпечує виконання місцевого бюджету міста. Фінансове управління виконкому здійснює загальну організацію та управління виконанням міського бюджету, координує діяльність бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування міського бюджету здійснюється відділенням Державного казначейства за функціями, визначеними ст. 48 Бюджетного Кодексу України.

Стаття 128.

Місцевий бюджет виконується за помісячним розписом доходів І видатків, який затверджується керівником фінансового управління виконкому.

Виконавчий комітет забезпечує надходження всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне витрачання бюджетних коштів.

Міськвиконком щоквартально подає письмовий звіт про хід і результати виконання бюджету.

Стаття 129.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється міською радою за поданням офіційного висновку міськфінуправління про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду бюджету.

Стаття 130.

Після введення в дію рішення сесії міської ради про місцевий бюджет міста органам виконавчої влади забороняється приймати рішення, що призводить до виникнення нових бюджетних зобов’язань, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, або без визначення джерел коштів.

Виконавчий комітет міської ради забезпечує публікацію інформації про міський бюджет, в тому числі рішень про місцевий бюджет та періодичних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його прийняття.

Стаття 131.

Доходи міського бюджету, які отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворилися внаслідок збільшення надходжень до бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, що передбачені законодавством. Рішення про використання таких коштів приймається міською радою.

Стаття 132.

Контроль за виконанням бюджету та за використанням коштів міського бюджету відповідними підприємствами, організаціями і установами здійснює виконавчий комітет.

Глава 24. Валютні фонди.

Стаття 133.

До валютних фондів можуть, за рішенням міської ради, включатися:

добровільні та благодійні внески і пожертвування фізичних та юридичних осіб в іноземній валюті та іноземними цінними паперами;
відрахування від прибутків в іноземній валюті підприємств, організацій та установ, що перебувають у комунальній власності.

Стаття 134.

Кошти валютних фондів використовуються виключно за рішенням міської ради.

Розділ VI. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО

Самоврядування.

Глава 25. Відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування через територіальною громадою.

Стаття 135.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед міською громадою про результати своєї роботи і надають жителям міста необхідну інформацію щомісячно через ЗМІ.

Стаття 136.

Жителі міста мають право на отримання достовірної інформації щодо діяльності органів і посадових осіб міського самоврядування, яка може включати відомості про:

структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування;
компетенцію органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
призначення та звільнення посадових осіб органів місцевого самоврядування;
зміст актів та інших документів, що приймаються в системі місцевого
самоврядування;

поточну діяльність та плани роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя міста;
іншу інформацію, згідно чинного законодавства.
Порядок та періодичність надання цієї інформації, способи її оприлюднення визначаються міською радою та міським головою .

Стаття 137.

Всі посадові особи місцевого самоврядування повинні щомісяця проводити прийом жителів міста з особистих питань.

Стаття 138. ,

Всі органи і посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти забезпеченню додержання прав законних інтересів об’єднань громадян, які є легалізованими, згідно чинного законодавства.

Глава 26. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами.

Стаття 139.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність перед державою у разі порушення ними Конституції України і чинного законодавства.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з законодавством.

Стаття 140. . л „

Акти які прийняті в системі місцевого самоврядування, можуть зупинятися лише з мотивів їхньої невідповідності Конституції України чи законам України у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Стаття 141. ,

Висновок суду про визнання невідповідності діяльності органів чи посадових осіб місцевого самоврядування Конституції України і чинному законодавству України може бути підставою для розгляду Верховною Радою України питання про призначення позачергових виборів відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування.

Стаття 142.

Шкода яка заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування відшкодовується за рахунок коштів відповідного міського бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій, або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, який встановлено законодавством.

Суперечки про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 143.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за виконання визначених законодавством повноважень органів виконавчої влади в порядку, що установлений законодавством.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Статут територіальної громади набирає чинності з дня офіційного оприлюднення.

Статут підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку. Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом міської ради.

Зміни та доповнення до Статуту вносяться і обговорюються громадою та затверджуються на сесії міської ради не менш як 2/3 депутатського корпусу. Додатки до цього Статуту мають з ним однакову юридичну силу.

Додатки:

План міста
Опис символіки (прапор, герб, гімн)
Положення “Про громадські слухання в м. Берислава”
Положення про органи самоорганізації населення.
Положення “Про місцеві ініціативи”
Присяга депутата міської ради
Присяга міського голови
Інвентаризаційний перелік комунальної власності.
Правила благоустрою міста

Зміст

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Глава 1. Загальна характеристика міста;

Глава 2. Правова основа Статуту.

Глава3. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями.

РОЗДІЛ II . СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 4. Територіальна громада міста;

Глава 5. Місцевий референдум;

Глава 6. Місцеві вибори;

Глава 7. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Глава 8. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста.

Глава 9. Громадські слухання.

Глава 10. Місцеві ініціативи.

Глава 11. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборчих посадах місцевого самоврядування.

Глава 12. Інші форми участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ III. ОРГАНИ І ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 13. Загальні засади побутової системи органів місцевого самоврядування

Глава 14. Міська рада.

Глава 15. Постійні комісії міської ради.

Глава 16. Міський голова.

Глава 17. Виконавчий комітет міської ради.

Глава18

Глава 19

Глава 20. Здійснення повноважень органів самоврядування населення.

РОЗДІЛ V. МАТЕРІАЛЬНІ І ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 21. Комунальна власність міста,

Глава 22. Міський бюджет,

Глава 23. Фінансова основа міста,

Глава 24. Валютні фонди.

РОЗДІЛ УІ.ГАРАНІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 25. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою.

Глава 26. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами.

В ім’я майбутнього наших дітей єднаймо наші зусилля для відродження міста.

Цей Статут відповідно до Конституції і законів України, закріплює систему місцевого самоврядування міста Берислава, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування в місті функції і повноваження, статус органів та посадових осіб місцевого самоврядування, статутів міської ради, органів самоорганізації населення.

Цей Статут виражає волю всієї територіальної громади міста, є актом найвищої юридичної сили серед інших актів, що приймаються в системі місцевого самоврядування міста.

Місцеве самоврядування в місті Берислав – це визнане і гарантоване державою право та загальна здатність територіальної громади міста (надалі для цілей цього Статуту використовується – міська громада) самостійно, або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється міською громадою як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи.

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Глава 1.1. Загальна характеристика міста.

Стаття 1.

Місто Берислав є самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Херсонської області. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування , має органи міського самоврядування, майно (комунальну власність) та свій місцевий бюджет. На території міста та в інтересах його мешканців здійснюється міське самоврядування в повному обсязі, передбаченому Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні».

Берислав – місто районного підпорядкування на правому березі, Каховського водосховища. Територія сучасного Берислава була заснована з давніх часів. Поблизу нього було знайдено залишки поселення доби пізньої бронзи 11 тисячоліття до нашої ери. У перших століттях нашої ери на цьому ж місці виникло скіфо-сармато-слов’янське поселення,на якому розкопано залишки 6 великих житлових і культових кам’яних будівель, на могильнику досліджено 4 поховання черняхівської культури.

На початку 15 століття на місці сучасного Берислава стояла литовська митниця відома назвою Вітовтової. У 16 столітті татари і турки, що захопили цю територію спорудили – замість митниці фортецю Кизи-Кермен (“дівоча фортеця”),яка стала їх плацдармом для нападів на лівобережні українські землі і одночасно мала не пропускати запорізькі чайки униз по Дніпру.

За мирним трактатом Московії з Туреччиною 1700 р. Кизи-Кермен був зруйнований. Відтоді на протязі 80 років ці терени згадуються у документах як “кизикерменські пустельні місця”. Після російсько-турецької війни 1768-74 рр. Нинішня Бериславщина перейшла під владу Росії. При генеральному поділі імперії у 1781 р. утворений Кизи- Керменський повіт, а Указом Катерини 11 від 22.01 (2.02)1784 р. Кизи-Кермен перейменовано у місто Берислав. Це було друге після Херсона місто на території сучасної області. В 1921 році містечко відносилось до Херсонського повіту. З 1938 року місто Берислав є містом і віднесено до категорії райцентру. Місто Берислав розташоване на правому березі вздовж річки Дніпро у центрі Херсонської області на відстані 75 км від обласного центру – м. Херсона до найближчої залізничної станції – 12 км.

Рішенням 10 сесії міської ради 24 скликання №94 від 22.05.03 затверджено Генеральний план м. Берислава.

Стаття 2.

Територію, в межах якої здійснюється місцеве самоврядування, визначають адміністративні кордони міста. Адміністративними кордонами міста є визначена міська межа. Межа міста – це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію міста від інших територій. Офіційним документом, що фіксує межі міста, який визначає принципи розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста є Генеральний план міста і опис меж мікрорайонів міста, що підлягають користуванню не рідше одного разу на п’ять років.

Зміна міської межі здійснюється відповідно до законодавства з врахуванням думки міської громади. Будь-які зміни міської межі відображаються у Генеральному плані міста.

Стаття 3.

Усі землі в межах міста перебувають у віданні міської ради. Органи місцевого самоврядування охороняють права власників на землю та інші закони користувачів земельних ділянок.

Розпорядження комунальними землями територіальної громади міста здійснює міська рада з дотриманням прав власників та інших законних користувачів земельними ділянками. Територіальна громада міста Берислава за межами її території може мати, на правах комунальної власності, земельні ділянки, відповідно до законодавства України.

Рішення про віднесення земель міста до різних категорій: міської забудови, сільськогосподарського призначення, тощо, або про зміну цільового призначення, приймаються виключно міською радою.

Стаття 4.

Територіальна громада зобов’язується зберігати, захищати, використовувати, примножувати та надавати у розпорядження фізичним та юридичним особам природні ресурси, які знаходяться в межах міста.

Стаття 5.

Утворення, чи оголошення в межах міста адміністративних кордонів міста і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, здійснюється відповідно до закону за рішенням міської ради.

Стаття 6 .

З метою раціональної організації управління, територія міста умовно поділяється на мікрорайони.

Межі мікрорайонів затверджуються рішенням міської ради за поданням міського голови із урахуванням пропозицій жителів міста.

На території кожного мікрорайону, з дозволу міської ради, в порядку, встановленому законом, можуть бути створені і діяти відповідні органи самоорганізації населення.

Стаття 7.

Органи місцевого самоврядування міста можуть об’єднуватися з органами місцевого самоврядування інших міст, селищ та сіл України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Органи місцевого самоврядування міста, на договірних засадах, можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн, або їх асоціаціями, та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування.

Рішення про створення таких об’єднань територіальних громад приймають відповідні ради за результатами місцевого референдуму, проведеного відповідно до закону.

Асоціаціям, та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування, не можуть передаватися повноваження органів місцевого самоврядування.

Стаття 8.

Територіальна громада міста має проект символіки (герб, прапор, гімн ).

Стаття 9.

Пам’ятною датою міста є 11 березня. Цього дня місто було звільнено від німецько-фашистських загарбників.

2 лютого – вважати Днем міста Берислава. Цей день для територіальної громади є святковим.

Глава 2. Правова основа Статуту.

Стаття 10.

Статут територіальної громади – систематизоване зведення принципів, норм та правил, що встановлюють порядок та процедуру здійснення місцевого самоврядування, відносин територіальної громади з державою та іншими суб’єктами права.

Статут міста приймається міською радою, кількістю голосів не менше 2/3 від загального складу депутатів ради м. Берислава .

Статут територіальної громади міста Берислава має найвищу юридичну силу відносно актів, які приймаються в системі місцевого самоврядування за винятком рішень, прийнятих місцевим референдумом.

Дія Статуту поширюється на всю територію міста та на території, що знаходяться поза його межами, але які, відносно до законодавства, відчужені для потреб територіальної громади.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються у відповідності законодавства та цього Статуту. Дія Статуту поширюється на всю територію міста.

Стаття 11.

Статут відповідає положенням Конституції України, Закону України ‘ Про місцеве самоврядування в Україні” та іншим законам України.

У разі невідповідності окремих положень Статуту Конституції та Законам України, Указам Президента України та Постановам Кабінету Міністрів України, діють норми останніх, як актів більш високої юридичної сили.

Органи місцевого самоврядування відстоюють інтереси територіальної громади усіма доступними засобами, аж до звернення до суду, якщо державні органи або посадові особи обмежують самостійність територіальної громади, гарантовану Конституцією України, Європейською хартією про місцеве самоврядування, Законом України ;,Про місцеве самоврядування в Україні.”

Стаття 12.

Тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада. Рішення міської ради, в яких дається тлумачення цього Статуту, є обов’язковими для застосування і виконання в межах міста.

Стаття 13.

Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою.

Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються кількістю не менше 2/3 від загального складу депутатів міської ради.

Пропозиції щодо змін і доповнень до Статуту вносяться до міської ради групою депутатів ради ( не менше десяти підписів депутатів), міським головою, або групою жителів міста (підписані не менш як 300 жителями міста).

Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції та законів України, Указів Президента України та Постанов Кабінету міністрів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови в двомісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами).

Стаття 14.

У випадку внесення змін та доповнень до Статуту, міський голова повідомляє про це актом орган, що здійснив реєстрацію Статуту, у п’ятиденний термін.

У випадку відмови в реєстрації змін та доповнень до Статуту, міський голова подає на розгляд сесії міської ради зауваження органу, що здійснює реєстрацію Статуту, не пізніш як через 10 днів з дня отримання, у встановленому законодавством порядку повідомлення про відмову в реєстрації. Міська рада, або проводить зміни до Статуту, відповідно вимог та зауважень органа, що здійснює реєстрацію Статуту, або звертається до суду.

Глава 3. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями.

Стаття 15.

Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базуються на засадах співробітництва та взаємодопомоги, з метою забезпечення здійснення завдань соціально – економічного та культурного розвитку міста і реалізації в місті функцій виконавчої влади.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування здійснюють функції місцевого самоврядування незалежно від органів державної виконавчої влади.

Органи державної виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, які віднесені Конституцією та Законами України до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування,крім випадків виконання делегованих їм міською радою повноважень.

Стаття 16.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування сприяють міським органам судової влади і прокуратури в їх діяльності, надають, в передбачених законодавством випадках,

допомогу в здійсненні їх функцій.

Міський голова, або, за його дорученням, інша посадова особа, відповідає за організацію зв’язків органів і посадових осіб міського самоврядування з органами судової влади прокуратури та органів внутрішніх справ.

Стаття 17.

Взаємовідносини органів і посадових осіб місцевого самоврядування з підприємствами, установами і організаціями, що перебувають на території міста, базуються на дотриманні законодавства і визначаються формою власності підприємств, установ і організацій.

По відношенню до підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності міської громади, відповідні органи і посадові особи місцевого самоврядування здійснюють такі функції:

– утворюють, реорганізують, перепрофілюють та ліквідують підприємства, установи і організації комунальної власності міської громади в порядку, який визначено чинним законодавством; призначають та звільняють з посади їх керівників;

– визначають мету, функції, організаційні форми і порядок діяльності та затверджують статути створюваних ними підприємств, установ і організацій;

– встановлюють, в порядку і в межах, що визначені законодавством, тарифи щодо сплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності міської громади;

– приймають рішення в межах, що визначені законодавством, про відчуження об’єктів комунальної власності;

встановлюють для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, розмір частини прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

контролюють ефективність і законність використання майна комунальних підприємств, установ і організацій міста в порядку, який визначено чинним законодавством;
інші функції, що передбачені чинним законодавством.
З підприємствами, установами і організаціями, які не перебувають у комунальній власності міської громади, органи і посадові особи місцевого самоврядування будують свої відносини на договірній та податковій основі.

При цьому органи і посадові особи місцевого самоврядування, в межах своїх повноважень, визначено законодавством і цим Статутом, можуть приймати наступні рішення щодо:

надання фінансової допомоги, а також пільг на податки, які надходять до міського бюджету, для підприємств, установ і організацій, діяльність яких має важливе значення для соціально – економічного і культурного розвитку міста; (запит на фінансову допомогу повинен бути обґрунтований фінансовими розрахунками, які показують прибуток, що отримає місто)
встановлення, відповідно до чинного законодавства, норм та правил ведення ними господарської діяльності з питань, що стосуються екологічної безпеки та соціально – економічного і культурного розвитку міста;
в разі необхідності залучення підприємств, установ та організацій, незалежно від норм власності, до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста;
розміщення замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), які є необхідними для міської громади;
залучення підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності міської громади, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв’язку;
залучення підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об’єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;
інших питань, що передбачені чинним законодавством;
– порушувати питання про неспроможність керувати або непрофесіоналізм керівників підприємств, установ і організацій, які перебувають у комунальній власності міської громади, перед органами який призначає керівника.

РОЗДІЛ II. ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА ТА ІНСТРУМЕНТИ ЗІДЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 4. Територіальна громада.

Стаття 18.

Територіальна громада міста Берислава, як первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах міста.

Територіальну громаду міста Берислава складають його жителі, які є громадянами України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які проживають на території міста Берислава на законних підставах.

Стаття 19.

Реєстрація жителів міста здійснюється у порядку, який визначено законодавством.

Відомості про реєстрацію передаються у виконавчий комітет міської ради, органами реєстрації в порядку та в строки, що визначені чинним законодавством.

Стаття 20.

Право на участь у обговоренні питань, що мають важливе значення для соціально – економічного та культурного розвитку м. Берислава, мають усі члени територіальної громади. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному об’ємі здійснюють члени територіальної громади-громадяни України, які досягли 18-річного віку та не є визнані судом недієздатними. Вони мають право обирати органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб, брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуватися іншими правами, що передбачені Конституцією і Законами України та цим Статутом, на участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 21.

Міська рада може засновувати відзнаки, якими нагороджуються жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та внесли суттєвий вклад в соціально-економічний та культурний розвиток міста.

Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, що нагороджені цими відзнаками, встановлюються Положенням про відзнаки міста, яке затверджується рішенням міської ради.

Глава 5. Форми участі територіальної громади у місцевому самоврядуванні.

Стаття 22.

Жителі міста здійснюють своє право на місцеве самоврядування безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, згідно чинного законодавства та цього Статуту.

Право жителів міста брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізоване в наступних формах:

місцевий референдум;
місцеві вибори;
загальні збори громадян за місцем проживання;
колективні та індивідуальні звернення жителів міста до органів і посадових осіб міського самоврядування;
громадські слухання;
місцеві ініціативи;
участь у роботі органів міського самоврядування, органів самоорганізації населення та робота на виборчих посадах міського самоврядування;
інші форми, що не заборонені законом.

Стаття 23.

Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою м. Берислава є місцевий референдум і місцеві вибори.

Глава 5. Місцевий референдум.

Стаття 24.

Місцевий референдум – це прийняття рішення з питань, що віднесені Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого волевиявлення жителів міста, які мають право голосу. Жителі міста мають право приймати участь у місцевому референдумі.

Місцевий референдум проводиться з метою безпосереднього вирішення територіальною громадою важливих питань, що віднесені до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, які віднесені законом до відання органів державної влади, а також питання затвердження міського бюджету та встановлення місцевих податків

Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на території міста.

Стаття 25.

Рішення про проведення місцевого референдуму приймає міська рада на вимогу не менш як половини від загального складу депутатів міської ради.

Місцевий референдум за місцевою ініціативою проводиться на вимогу не менш як 10% жителів міста, які постійно проживають на даній території і мають право голосу.

Стаття 26.

Порядок підготовки та проведення місцевого референдуму визначається чинним законодавством.

Стаття 27.

Місцевий референдум вважається таким, що відбувався, якщо в ньому взяли участь більше ніж половина жителів міста, що мають право голосу.

Рішення місцевого референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини жителів міста, які взяли участь у голосуванні.

Рішення місцевого референдуму не потребує затвердження будь-яким органом чи посадовою особою місцевого самоврядування або державної влади.

Рішення місцевого референдуму та результати голосування публікуються комісією з проведення місцевого референдуму протягом десяти днів після його проведення.

Рішення місцевого референдуму набувають чинності з моменту опублікування

Впровадження рішення місцевого референдуму покладається на міську раду.

Глава 6. Місцеві вибори.

Стаття 28.

Місцеві вибори – це обрання депутатів міської ради, депутатів Херсонської обласної ради та міського голови шляхом голосування жителів міста, які мають право голосу.

Шляхом місцевих виборів можуть заміщуватися інші посади місцевого самоврядування, якщо це передбачено чинним законодавством України.

Стаття 29.

Місцеві вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Стаття 30

Порядок призначення і проведення місцевих виборів та встановлення результатів голосування визначається законами України.

Глава 7. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Стаття 31.

Загальні збори громадян скликаються за місцем проживання: в будинках, на вулицях, кварталах, житлових комплексах, мікрорайонах міста або інших внутрішньо міських територіальних утвореннях з метою:

обговорення питань загальноміського значення;
обговорення питань, що віднесені до відання загальноміських органів міського самоврядування, які мають важливе значення для жителів, та подання пропозицій з цих питань;
створення органів самоорганізації населення:
заслуховування повідомлень та звітів про роботу депутатів міської ради, органів і посадових осіб міського самоврядування, органів самоорганізації населення;
прийняття рішення про участь, на громадських засадах, жителів міста в роботах з благоустрою, сприянні охороні громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам’ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;
прийняття рішення про запровадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування;
прийняття рішення про добровільні внески та пожертви жителів міста на громадські потреби;
вирішення інших питань місцевого значення, відповідно до чинного законодавства.

Стаття 32.

Пропонувалося перенести в положення про загальні збори.

У межах мікрорайонів, де неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням виконавчого комітету міської ради, або відповідного органу самоорганізації населення, для створення і вирішення питань, які передбачені законодавством та цим Статутом, вважаються конференції представників відповідних жителів міста.

СтаттяЗ3.

Норми представництва представників на конференціях встановлюються у таких нормах:

квартал – представник від кожних 5 приватних будинків та 2 представника від кожного в’їзду багатоповерхового будинку;
вулиця – 1 представник від кожних 5 приватних будинків та 2 представника від одного під’їзду багатоповерхового будинку;
житловий комплекс – 1 представник від кожних 10 приватних будинків та 1 представник від кожного багатоповерхового будинку;
мікрорайон – 1 представник від кожних 10 приватних будинків та 1 представник від кожного багатоповерхового будинку.

Стаття 34.

У роботі загальних зборів громадян мають право брати участь жителі міста, у яких є право голосу на місцевих виборах та які проживають на відповідній території (будинок, вулиця,квартал, житловий комплекс, мікрорайон).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати міської ради, посадові особи органів міського самоврядування, представники органів державної влади, об’єднань громадян та підприємств, а також громадян інших держав, які проживають на відповідній території.

Стаття 35.

Загальні збори громадян, чи збори їх представників, скликаються міським головою за власною ініціативою, або з ініціативи депутатів міської ради, виконавчого комітету чи відповідного органу самоорганізації населення, міського осередку політичної парти, громадської організації, легалізованих у місті відповідно до чинного законодавства, громадської організації, зареєстрованої у місті, ініціативною групою членів територіальної громади міста у складі не менш 10 чоловік. При поданні заяви вказується особа чи особи, які повноважні представляти об’єкта ініціативи.

Стаття 36.

Міський голова приймає рішення про проведення загальних зборів за місцем проживання у 10-денний термін з дня подачі відповідної заяви депутатами міської ради, кількістю не менш 1/5 від загальної чисельності депутатів, органом самоорганізації населення, або у 5 денний термін з дня прийняття рішення міськвиконкомом.

Розпорядження міського голови про скликання загальних зборів громадян, оприлюднення із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на їх обговорення у місцевих засобах масової інформації, а також в інший спосіб,визначений Регламентом міської ради.

Стаття 37.

Організація загальних зборів громадян, та їх матеріально-технічне і інформаційне забезпечення покладається на міського голову та виконавчий комітет міської ради.

Стаття 38.

Загальні збори громадян є правомочними за умови присутності на них не менше половини відповідних жителів міста .

На загальних зборах громадян головує міський голова або керівник відповідного органу самоорганізації населення, чи особа, що призначена міським головою.

Для ведення протоколу загальних зборів громадян обирається секретар зборів. Порядок денний загальних зборів затверджується загальними зборами за пропозицією міського голови. Міський голова, міська рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян. Надають їх учасникам необхідні приміщення, матеріально – технічні засоби, інформаційні та звідкові матеріали.

Стаття 39.

Під час проведення загальних зборів громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем

загальних зборів громадян.

До протоколу загальних зборів громадян додається список їх учасників із зазначенням місця їх проживання, та

підписами.

Загальні збори громадян з розглянутих питань приймають рішення.

Рішення загальних зборів громадян приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від кількості присутніх на них громадян, які проживають на відповідній території, та підписується головою і секретарем загальних зборів громадян.

Стаття 40.

Рішення загальних зборів громадян є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення і враховуються органами міського самоврядування.

Рішення зборів, які прийняті з питань, що мають важливе значення для міської територіальної громади,але віднесені до компетенції органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер.

Стаття 41.

Рішення зборів проводяться в життя міським головою, виконавчим комітетом, органами СОН.

Стаття 42.

Конференції по ініціюванню та виборах органів СОН проводяться згідно Закону України «Про органи самоорганізації населення»

Стаття 45.

Дію рішень зборів, прийнятих з порушенням Конституції та законодавства України, може бути зупинено відповідною Радою народних депутатів або її виконавчим органом до вирішення питання про їх законність у судовому порядку. Про це повідомляється відповідному органу територіальної самоорганізації громадян.

Стаття 46.

На загальних зборах в порядку, передбаченому Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні, з додержанням вимог відповідних законодавчих актів України можуть також розглядатися питання:

а) про висування претендентів на кандидата в Президенти України, кандидатів у народні депутати України і депутати місцевих Рад, на голів Рад, представників до складу виборчих комісій по виборах Президента України, народних депутатів України і депутатів місцевих Рад, з всеукраїнського та місцевих референдумів, представників ( спостерігачів) для здійснення нагляду за ходом виборчої кампанії;

б) про відкликання народних депутатів України та депутатів місцевих Рад;

в) про внесення на розгляд відповідних місцевих Рад пропозицій про проведення місцевого референдуму ;

г) про утворення ініціативних груп Всеукраїнського і місцевих референдумів.

Стаття 47.

Рішення загальних зборів є обов’язковими для виконання відповідними органами самоорганізації населення та підлягають обов’язковому розгляду у десятиденний термін посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких відносяться порушення у тішенні питання. Рішення загальних зборів міста підлягає розгляду на першому, з часу прийняття зборами рішення, засіданні виконкому міської ради. У випадку, якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе враховувати рішення загальних зборів громадян, то повинні підготувати про це мотивовану заяву і передати її на розгляд міського голови та міської ради, а також ініціативної групи.

Рішення оприлюднюється у засобах масової інформації, а також в інший спосіб, зазначений Регламентом міської ради.

Контроль за врахуванням рішень зборів органами і посадовими особами місцевого самоврядування покладається на міського голову та суб’єкта ініціативи.

Рішення зборів громадян за місцем проживання може бути опротестоване або оскаржене громадянами, органами і посадовими особами державної влади та місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Глава 8. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста

Стаття 48.

Жителі міста , незалежно від віку та громадянства, мають право направляти колективні або індивідуальні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Жителі міста мають право особисто звертатися до органів місцевого самоврядування населення та до їх посадових осіб з питань, що віднесені до відома місцевого самоврядування.

Вказані органи та посадові особи мають право не розглядати повторні індивідуальні або колективні звернення з одного і того ж питання, якщо перше вирішене по суті,згідно Закону України ” Про звернення громадян”.

Стаття 49.

Колективні звернення, які підписані більш як п’ятдесятьма жителями міста, розглядаються органами і посадовими особами місцевого самоврядування, до яких вони надійшли, у невідкладному порядку.

Інформація про колективні звернення, які підписані більш як п’ятьмастами жителями міста, негайно передається до міської ради ( у випадку, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб місцевого самоврядування).

Колективні звернення жителів міста можуть мати на меті:

внесення до міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих міських територій;
аналіз роботи міської ради, її виконавчих органів вцілому або заслуховування звітів про виконання окремих завдань, пов’язаних із соціально-економічним та культурним розвитком
міста чи окремих територій, станом довкілля, громадської безпеки, охорони громадського порядку, з інших питань, які віднесені чинним законодавством України до відання місцевого самоврядування;

порушення питання про утворення, реорганізацію або ліквідацію органів самоорганізації населення;
порушення питання про недовіру посадовій особі органу місцевого самоврядування;
та інше, що не суперечить чинному законодавству.
Глава 9. Громадські слухання.

Стаття 50.

Територіальна громада має право проводити громадські слухання, (зустрічатися з депутатами міської ради та посадовими особами органів місцевого самоврядування),під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

Метою громадських слухань можуть бути :

ознайомлення громадян з планами керівництва територіальної громади та результатами його діяльності;
забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з метою підтримування довіри у мешканців міста;
вивчення думки членів територіальної громади, стосовно якості і ефективності рішень, що прийняті раніше;
– отримання порад та пропозицій від членів територіальної громади щодо розв’язування життєвизначальних проблем місцевого значення, визначення пріоритетів розвитку громади, міста.

Стаття 51.

Право ініціювати проведення громадських слухань належить:

міському голові;
виконавчому комітету Бериславської міської ради;
постійним комісіям міськради ( за згодою міської ради );
більшості депутатів міської ради;
органам самоорганізації населення;
членам територіальної громади в кількості не менше ніж 50 осіб.

Стаття 52.

На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, керівники органів самоорганізації населення, представники міських посередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питанням, що є темою слухань, представники засобів касової інформації, інші зацікавлені категорії населення міста.

Стаття 53.

Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення громадських слухань здійснюється за рахунок місцевого бюджету.

Стаття 54.

На громадських слуханнях ведеться протокол, в якому зазначається дата і місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання, що обговорюються, зміст виступів та внесені пропозиції.

До протоколу додається інформація або звіт особи, яка запрошена на слухання.

Веде протокол секретаріат, призначений згідно розпорядження міського голови з працівників апарату виконкому Бериславської міської ради.

Протокол громадського слухання підписується особою, яка здійснює його проведення, та особою, яка веде протокол, і передається секретарю міської ради.

Стаття 55.

Протокол і рішення громадських слухань оформлюються, зберігаються і оприлюднюються в порядку, регламентом міської ради щодо протоколів і рішень сесії ради.

Стаття 56.

Громадські слухання в м. Берислав проводяться згідно Положення, затвердженого рішенням міської сесії ( Додаток №3 ).

Глава 10. Місцеві ініціативи.

Стаття 57.

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд міською радою (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, що віднесені Конституцією і законами України про відання міського самоврядування. Місцева ініціатива передбачає внесення до міської ради проекту нормативно-правового акту з будь яких питань, віднесених чинним законодавством до завдання міської ради.

Стаття 58.

Суб’єктами права місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів місцевої громади (чисельністю не менше 20 чоловік). Проекти нормативно-правових актів, які внесені в порядку місцевої ініціативи та підтримані підписами не менш як десяти відсотків жителів міста, : мають право голосу на місцевих виборах, підлягають оприлюдненню і першочерговому розгляду на сесії міської ради.

Стаття 59.

Розгляд питання, яке внесене в порядку місцевої ініціативи, здійснюється на відкритому пленарному засіданні міської ради з обов’язковою участю членів ініціативної групи.

Стаття 60.

Рішення, що прийняті міською радою з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, підлягають обов’язковому оприлюдненню в порядку, що встановлений міською радою.

Стаття 61. .

Місцеві ініціативи проводяться згідно Положення, затвердженого рішенням міської ради (Додаток №4 ).

розділ iii .

органи і посадові особи міського самоврядування.

Глава 13. Загальні засади побудови системи органів міського самоврядування.

Стаття 62.

Система органів та посадових осіб місцевого самоврядування включає:

– міську раду – представницький орган міського самоврядування в кількості 40 депутатів

– виконавчі органи міського самоврядування – виконавчий комітет, відділи та управління;

органи самоорганізації населення.

Стаття 63.

Міський голова, міська рада, та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність з реалізації функцій місцевого самоврядування від її імені та в інтересах територіальної громади.

Виконавчий комітет міської ради здійснює надані йому законодавством окремі повноваження органів виконавчої влади.

Стаття 64.

Діяльність органів місцевого самоврядування базується на засадах законності,підконтрольності, підзвітності перед міською громадою, розмежування повноважень представницької та виконавчої гілок міської влади, забезпечення повноти здійснення функцій місцевого самоврядування та пріоритету інтересів жителів міста при їх здійсненні.

Розподіл повноважень між органами і посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється згідно законодавства і цього Статуту. Повноваження, які можуть передаватися, та порядок їх передачі визначаються законом.

Глава 14. Міська рада.

Стаття 65.

Міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування – єдиним органом представницької влади міської громади.

Стаття 66.

Міська рада формується шляхом вільних виборів, які проводяться на основі загального, повного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

В випадку припинення депутатської діяльності депутатами кількістю до 5 чоловік, вибори на депутатські місця, що звільнилися не проводити.

Порядок призначення, організації і проведення виборів депутатів міської ради визначаються Конституцією і законами України та цим Статутом.

Стаття 67.

Загальний склад міської ради встановлюється в межах, що визначені законодавством, рішенням міської ради, яке приймається перед кожними черговими виборами депутатів міської ради.

Крім депутатів, до складу міської ради входить за посадою міський голова.

Стаття 68.

Депутат міської ради – особа, яка шляхом вільних виборів наділяється міською громадою повноваженнями представляти інтереси своїх виборців та здійснювати функції місцевого самоврядування, що віднесені законодавством до відання міської ради.

Депутат міської ради здійснює свої повноваження, як правило, на громадських засадах. Депутат міської ради складає присягу .

“Вступаючи в права депутата Бериславської міської ради, зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Берислава та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, відстоювати їх права і свободи. Присягаю додержуватися Конституції України, законів України, Статуту територіальної громади міста Берислава, виконувати свої обов’язки в інтересах місцевої територіальної громади”.

Повноваження депутата міської ради за рішенням ради припиняються достроково у разі:

складення повноважень за особистою заявою;
виїзду на постійне місце проживання за межі території міста;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

Стаття 69.

Міська рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від встановленого радою складу.

Повноваження міської ради починаються з моменту офіційного повідомлення міською виборчою комісією про обрання необхідної кількості депутатів.

Повноваження міської ради припиняються в день офіційного оголошення міською територіальною виборчою комісією про обрання міської ради нового скликання.

Підстави і порядок дострокового припинення повноважень міської ради визначаються законодавством.

Стаття 70.

Основною організаційною формою роботи міської ради є її сесія.

Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних та інших комісій.

Сесія міської ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок скликання чергових та позачергових сесій міської ради визначається законодавством.

На сесіях міська рада розглядає найважливіші питання, які віднесені до відання місцевого самоврядування, за виключенням питань, які, у відповідності із принципом розподілу влад, віднесені до відання міського голови і виконавчих органів міської ради.

Пропозиції до порядку денного сесії міської ради можуть вноситися міським головою, депутатами міської ради, постійними комісіями міської ради, виконавчим комітетом міської ради або загальними зборами громадян за місцем проживання. Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської ради питань порядку денного, а також розклад її пленарних засідань визчаються регламентом міської ради.

Сесії міської ради проводяться гласно ,рішення доводяться до відома населення..

Міська рада має право, у разі необхідності, прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання. Рішення міської ради приймаються відкритим або таємним голосуванням.

Порядок і процедура прийняття рішень міською радою визначаються її регламентом.

Прийняті на сесії рішення міської ради підписуються міським головою.

Рішення міської ради нормативно – правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню в десятиденний строк з моменту прийняття і набувають чинності з дня оприлюднення, якщо міською радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Глава 15. Постійні комісії міської ради.

Постійні комісії міської ради є органами, що постійно діють, які обираються з числа депутатів ради на строк її повноважень для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які віднесені до відання ради та для здійснення контролю за виконанням рішень міської ради, її виконавчий органів.

До складу постійної комісії входять її голова, заступник, секретар і члени комісії. Перелік постійних комісій та їх персональний склад визначаються новообраною міською радою на сесії. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, мають право отримувати від керівника органів підприємств, установ і організацій, що зазначені у частині шостій цієї статті, необхідні матеріали і документи ( крім документів, порядок ознайомлення з якими регламентується законодавством).

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Постійні комісії є підзвітними та відповідальними перед міською радою.

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначається регламентом міської ради та Положенням про постійні комісії, що затверджуються радою.

З метою підготовки і попереднього розгляду окремих питань, які мають важливе значення для соціально – економічного і культурного розвитку міста, міська рада утворює тимчасові комісії, які здійснюють повноваження, передбачені цим Статутом для постійних комісій.

Стаття 72.

Посадовою особою міської ради, яка відповідає за організацію її роботи є секретар ради.

Секретар ради обирається міською радою за пропозицією міського голови з числа її депутатів на строк повноважень ради таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу ради. Секретар ради працює в раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, займатися підприємницькою діяльністю.

Глава 16. Міський голова

Стаття 73.

Міський голова є вищою посадовою особою міської громади.

Міський голова за посадою очолює виконавчий комітет міської ради та головує на засіданнях міської ради. Міський голова обирається жителями міста, які мають право голосу, шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосуванні. Міським головою може бути обраний будь-який житель міста, який має право голосу. Порядок обрання міського голови визначається законодавством.

Стаття 74.

Повноваження міського голови починається з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради про його обрання і закінчується на момент вступу на цю посаду іншої, обраної відповідно до закону, особи.

Міський голова складає на пленарному засіданні міської ради присягу.

« Я, ( ім’я та прізвище), волею територіальної громади міста Берислава обраний міським головою,цей високий пост, урочисто присягаю на вірність народу України. Зобов’язуюсь суворо дотримуватись Конституції України і законів України, усіма своїми правами дбати про благо міста та добробут його мешканців, обстоювати права, свободи і законні інтереси громадян, підносити авторитет міста Берислава, як у державі, так і за її межами».

Якщо вибори міського голови проведені одночасно з виборами депутатів, то присяга складається ним на першому пленарному засіданні новообраної ради після складання присяги депутатами ради.

Повноваження міського голови можуть бути припинені достроково на підставі і в порядку, передбаченому законом.

Повноваження міського голови достроково припиняється міською територіальною громадою шляхом міського референдуму. Рішення про проведення міського референдуму та дострокового припинення повноважень приймається міською радою як за власною ініціативою так і на вимогу не менш ніж одна десята частина мешканців міста.

У разі дострокового припинення повноважень міського голови проводяться позачергові вибори міського голови в порядку, який передбачено законодавством. При достроковому припиненні повноважень міського голови, і до моменту вступу на посаду новообраного голови, його обов’язки з організації роботи міської ради здійснює, за рішенням ради, секретар міської ради, а з організації роботи виконавчого комітету ради – перший заступник міського голови з виконавчої роботи.

Стаття 75.

При виконанні своїх функцій і повноважень міський голова керується законодавством України, рішеннями ради та рішенням референдуму територіальної громади.

Стаття 76.

Міський голова видає розпорядження в межах своїх повноважень.

Стаття 77.

На міського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів міської ради, що передбачено законом про статус депутатів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 78.

Міський голова має першого заступника та заступників з питань діяльності виконавчих органів ради, кількість яких визначається міською радою.

Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів призначаються та звільняються з посади у порядку, який визначено чинним законодавством.

Розподіл обов’язків між заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів здійснюється міським головою та виконавчим комітетом міської ради.

Глава 17. Виконавчий комітет міської ради.

Стаття 79.

Виконавчий комітет міської ради є виконавчим і розпорядчим органом місцевого самоврядування, який утворюється міською радою на строк її повноважень.

Очолює виконавчий комітет міський голова. У разі відсутності міського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків організовує роботу виконавчий комітет перший заступник міського голови з діяльності виконавчих органів ради. ^ або

роботу виконавчого комітету перший

Стаття 80.

Кількісний склад виконавчого комітету міської ради визначається міською радою, а персональний склад затверджується радою, за пропозицією міського голови.

До складу виконавчого комітету не можуть бути включені депутати міської ради, крім секретаря ради.

Члени виконавчого комітету виконують свої обов’язки, як правило, на громадських засадах.

Стаття 81.

Повноваження виконавчого комітету визначаються чинним законодавством та цим Статутом.

Стаття 82.

Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення ним делегованих йому повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Звітує про роботу виконавчого комітету міський голова. Міська рада, з власної ініціативи, або з ініціативи міського голови, може прийняти рішення про внесення змін до складу виконавчого комітету та про його розпуск.

Стаття 83.

Робота виконавчого комітету будується згідно законодавства.

Глава 18. Система та загальні засади організації і діяльності органів самоорганізації населення.

Стаття 84.

Органами самоорганізації населення міста можуть бути: комітет мікрорайону, квартальні вуличні і будинкові комітети.

Стаття 85.

Територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення, закріплюється рішенням міської ради і має відповідати території проживання жителів міста, які утворили цей орган.

Стаття 86.

Органи самоорганізації населення утворюються на підставі рішення міської ради з ініціативи жителів міста. У разі реєстрації, орган СОН набуває статусу юридичної особи.

Стаття 87.

Органи самоорганізації населення звільняються від плати за реєстрацію.

Стаття 88.

Строк повноважень органів самоорганізації населення встановлюється на термін повноважень відповідної ради.

Стаття 89.

населення визначається загальними зборами
Облік органів самоорганізації населення здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Стаття 90.

Персональний склад органу самоорганізації (конференціями).

Стаття 102.

Органи і посадові особи міського самоврядування надають допомогу органам самоорганізації населення у здійсненні ними своїх повноважень, забезпечують їх інформацією, приміщенням, засобами зв’язку, в межах кошторису , визначеному міською радою.

Стаття 103.

Фінансування діяльності органів СОН здійснюється згідно Положення про фінансування комітетів мікрорайонів м. Берислава та чинного законодавства. Виділені кошти розподіляються на всі органи СОН з міського бюджету, або цільового фонду, залежно від обсягів асигнування, щомісячно.

Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНІ І ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 21. Комунальна власність міста.

Стаття 104.

Об’єктами права міської комунальної власності є:

рухоме та нерухоме майно;
землі загального користування;
землі природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення;
кладовища;
природні ресурси місцевих бюджетів, валютних та цільових фондів;
комунальні підприємства, установи та заклади;
підприємства, установи, заклади, паї, які належать територіальній громаді у статутних фондах господарських товариств;
частки у спільній власності територіальних громад та інше майно, яке використовується органами місцевого самоврядування для надання необхідних послуг громаді міста.
У комунальній власності територіальної громади знаходяться об’єкти, що мають важливе загальноміське значення для життєзабезпечення міста, задоволення потреб міської громади та для збереження історико-культурних об’єктів міста (міські системи водо і енергопостачання, інженерні комунікації, пам’ятки культури і архітектури, музеї, природні ландшафти тощо), а також об’єкти спільної власності територіальних громад Херсонської :області, що перебувають в управлінні обласної ради.

Перелік майна територіальної громади є додатком до цього статуту.

Матеріальні та фінансові ресурси, що перебувають у комунальній власності міста, є надбанням територіальної громади і їх недоторканість захищається законодавством.

Стаття 105.

Суб’єктом права міської комунальної власності є територіальна громада міста Берислава, а від її імені виступає міська рада та її уповноважені органи.

Міська рада безпосередньо, або через утворені нею виконавчі органи, користується, володіє та розпоряджається майном на основі права комунальної власності , в межах чинного законодавства України, здійснюючи з ним будь-які майнові операції ( продаж, передача в оренду, постійне або тимчасове користування, використовування як заставу, тощо).

Стаття 106.

Право комунальної власності виникає на підставі безкоштовної передачі майна із державної форми власності, власності інших адміністративно-територіальних одиниць, утворення чи купівлі об’єктів комунальної власності територіальної громади за рахунок належних їй коштів та за інших умов, які не суперечать чинному законодавству України.

Право територіальної громади на землю та інші природні ресурси гарантується Конституцією України.

Територіальна громада має пріоритетне право на придбання приміщень, споруд, інших і об’єктів, розташованих на її території, якщо вони мають важливе значення для забезпечення громадських послуг.

Усе майно, розташоване на території міста, за винятком майна державної, колективної, приватної та інших, встановлених законодавством, форм власності та визначених, згідно з чинним законодавством, як безгосподарне, є комунальною власністю територіальної громади міста Берислава.

Перелік об’єктів права комунальної власності визначається міською радою.

Стаття 107.

Право спільної власності територіальних громад виникає на основі рішень Бериславської міської ради та рішень інших уповноважених органів місцевого самоврядування з іншого боку) про об’єкти права комунальної власності для забезпечення спільних потреб громади.

Стаття 108.

Оперативне управління об’єктами комунальної власності територіальної громади здійснюють виконавчі органи міської ради, на які покладаються наступні функції:

підготовка пропозицій на розгляд міськради щодо прийняття об’єктів до комунальної власності;
підготовка і передача на розгляд міської ради або її виконавчого комітету питань про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств і організацій, що перебувають у комунальній власності міста;
надання згоди на оренду об’єктів комунальної власності міста;
реалізація затвердженої рішенням міської ради програми приватизації комунального майна міста.

Стаття 109.

Органи місцевого самоврядування мають право створювати та утримувати фонд соціального комунального житла для забезпечення житлом малозабезпечених, бідних та безпритульних мешканців міста.

Стаття 110.

Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності здійснює міський олова.

Міський голова раз на рік інформує міську раду про стан комунальної власності міста, реєстрацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.

Міський голова не несе кримінальної та адміністративної відповідальності за колегіально прийняті рішення .

Стаття 111.

Мешканці міста несуть відповідальність своїм рухомим та нерухомим майном за несвоєчасну сплату комунальних послуг, які їм надані у повному обсязі, згідно законодавства.

Стаття 112.

Відносини між комунальними підприємствами та споживачами регулюються договорами.

Стаття 113.

Комунальне підприємство, в особі керівника, несе відповідальність за надання якісних, своєчасних та в повному обсязі комунальних послуг населенню, згідно договорам.

Стаття 114.

Територіальна громада контролює екологічний стан та цільове використання земель, які знаходяться у комунальній власності, згідно зонування, затвердженого земельним кадастром та генеральним планом забудови міста. Міська Рада в межах міста в цілому контролює цільове використання та екологічний стан земель всіх форм власності згідно Земельного кодексу таїни. Порядок вилучення земельних ділянок, у разі порушення режиму використання земель, здійснюється згідно чинного законодавства.

Стаття 115.

Фізичні та юридичні особи несуть відповідальність за збитки, заподіяні об’єктам права комунальної власності. Діяльність фізичних та юридичних осіб, результатом якої є нанесення шкоди об’єктам права комунальної власності, карається, відповідно до законодавства, з компенсацією органам місцевого самоврядування заподіяних збитків та не отриманих в наслідок цього доходів. Органи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду про притягнення до відповідальності фізичних та юридичних осіб, які вчинили або чинять збитки об’єктам права комунальної власності.

Глава 22. Фінансова основа міста

Стаття 116.

Фінансова основа міста складається з :

коштів міського бюджету;
страхових ресурсів;
коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста;
коштів валютних фондів;
відповідної частки коштів підприємств, організацій і установ, які створені за пайовою участю органів місцевого самоврядування;
інших фінансових ресурсів, які передані місту згідно чинного законодавства.

Стаття 117.

В міський бюджет надходять кошти: плата за землю, за користування природними ресурсами від природо користувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, які визначені законодавством;інші надходження, згідно законодавства.

Місто має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, що заподіяні на території міста підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форми власності.

Стаття 118.

Територіальна громада міста безпосередньо або через орган місцевого самоврядування може об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевого бюджету для виконання спільних об’єктів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

Міська рада, або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування можуть в межах які визначені законодавством, випускати міські позики, видавати юридичним і фізичним особам позики, отримувати кредити в банківських установах, створювати комунальні банки та інші фінансово – кредитні установи, виступати гарантом кредитів підприємств, установ і організацій, які належать до комунальної власності.

Глава 23. Міський бюджет

Стаття 120.

Місто має власний бюджет, який розробляється, затверджується і виконується органами міського самоврядування самостійно, в межах їх повноважень.

Міський бюджет є самостійним бюджетом і не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання держави.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними, та закріпленими за ними на загальній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визнати напрямки використання коштів місцевих бюджетів.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання міського бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування інших територіальних громад не допускається (за винятком випадків, що передбачені чинним законодавством).

Стаття 121.

Мінімальний розмір міського бюджету визначається на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя міста, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановлених чинним законодавством.

Стаття 122.

Доходи міського бюджету формується за рахунок:

доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;
доходів що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів,
дотації вирівнювання з державного бюджету, як перевищення обсягу видатків над кошиком доходів бюджету міста;
субвенції з державного бюджету на здійснення програм соціального захисту міста,розподіляється обласною радою;
добровільних внесків громадян та юридичних осіб.

Стаття 123.

Бюджет міста складається із загального та спеціального фондів. Спеціальний фонд утримується за рахунок бюджету розвитку та спеціальних фондів по джерелам:

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до міського бюджету;
власних надходжень бюджетних установ; ,1ІП
плати за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до міського бюджету;
плати за придбання торгового патенту на продаж нафтопродуктів;
інших надходжень, передбачених чинним законодавством.
Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок:

коштів від відчуження комунального майна, коштів за продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення;
дивідендів, нарахованих на акції ( частки, паї ) господарських товариств, які є у власності територіальної громади;
запозичень;
інвестиційних субвенцій з інших бюджетів;
добровільних внесків;
інших надходжень.

Стаття 124.

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальної громади, їх розмір і цільове спрямування визначаються міським бюджетом. Видатки міського бюджету включають бюджетні призначення, встановлені рішенням сесії міської ради про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов’язані з реалізацією програм, визначених бюджетним кодексом України та затверджених сесією міської ради.

У видатковій частині міського бюджету передбачаються видатки загального фонду і видатки спеціального фонду.

Видатки загального фонду складаються із:

видатків що враховуються при призначенні трансфертів згідно ст.89 Бюджетного Кодексу;
видатків, що не враховуються при призначенні міжбюджетних трансфертів згідно ст.91 Бюджетного Кодексу.

Стаття 125.

Міський бюджет передбачає резервний фонд, який не може перевищувати одного десятка обсягу загального фонду міського бюджету. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду та його розміру приймає міська рада. Фінансування видатків з резервного фонду здійснюється міським головою за узгодженням з міськвиконкомом з наступним щоквартальним звітуванням перед міською радою.

Стаття 126.

Місцевий бюджет міста на наступний бюджетний період затверджується рішенням міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про державний бюджет України .

Стаття 127.

Виконавчий комітет міської ради забезпечує виконання місцевого бюджету міста. Фінансове управління виконкому здійснює загальну організацію та управління виконанням міського бюджету, координує діяльність бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування міського бюджету здійснюється відділенням Державного казначейства за функціями, визначеними ст. 48 Бюджетного Кодексу України.

Стаття 128.

Місцевий бюджет виконується за помісячним розписом доходів І видатків, який затверджується керівником фінансового управління виконкому.

Виконавчий комітет забезпечує надходження всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне витрачання бюджетних коштів.

Міськвиконком щоквартально подає письмовий звіт про хід і результати виконання бюджету.

Стаття 129.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється міською радою за поданням офіційного висновку міськфінуправління про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду бюджету.

Стаття 130.

Після введення в дію рішення сесії міської ради про місцевий бюджет міста органам виконавчої влади забороняється приймати рішення, що призводить до виникнення нових бюджетних зобов’язань, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, або без визначення джерел коштів.

Виконавчий комітет міської ради забезпечує публікацію інформації про міський бюджет, в тому числі рішень про місцевий бюджет та періодичних звітів про їх виконання. Рішення про місцевий бюджет повинно бути оприлюднене не пізніше десяти днів з дня його прийняття.

Стаття 131.

Доходи міського бюджету, які отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворилися внаслідок збільшення надходжень до бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, що передбачені законодавством. Рішення про використання таких коштів приймається міською радою.

Стаття 132.

Контроль за виконанням бюджету та за використанням коштів міського бюджету відповідними підприємствами, організаціями і установами здійснює виконавчий комітет.

Глава 24. Валютні фонди.

Стаття 133.

До валютних фондів можуть, за рішенням міської ради, включатися:

добровільні та благодійні внески і пожертвування фізичних та юридичних осіб в іноземній валюті та іноземними цінними паперами;
відрахування від прибутків в іноземній валюті підприємств, організацій та установ, що перебувають у комунальній власності.

Стаття 134.

Кошти валютних фондів використовуються виключно за рішенням міської ради.

Розділ VI. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО

Самоврядування.

Глава 25. Відповідальність органів і посадових осіб міського самоврядування через територіальною громадою.

Стаття 135.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед міською громадою про результати своєї роботи і надають жителям міста необхідну інформацію щомісячно через ЗМІ.

Стаття 136.

Жителі міста мають право на отримання достовірної інформації щодо діяльності органів і посадових осіб міського самоврядування, яка може включати відомості про:

структуру та чисельний склад органів місцевого самоврядування;
компетенцію органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
призначення та звільнення посадових осіб органів місцевого самоврядування;
зміст актів та інших документів, що приймаються в системі місцевого
самоврядування;

поточну діяльність та плани роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
позицію цих органів і посадових осіб з найважливіших питань життя міста;
іншу інформацію, згідно чинного законодавства.
Порядок та періодичність надання цієї інформації, способи її оприлюднення визначаються міською радою та міським головою .

Стаття 137.

Всі посадові особи місцевого самоврядування повинні щомісяця проводити прийом жителів міста з особистих питань.

Стаття 138. ,

Всі органи і посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти забезпеченню додержання прав законних інтересів об’єднань громадян, які є легалізованими, згідно чинного законодавства.

Глава 26. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами.

Стаття 139.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність перед державою у разі порушення ними Конституції України і чинного законодавства.

Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється згідно з законодавством.

Стаття 140. . л „

Акти які прийняті в системі місцевого самоврядування, можуть зупинятися лише з мотивів їхньої невідповідності Конституції України чи законам України у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Стаття 141. ,

Висновок суду про визнання невідповідності діяльності органів чи посадових осіб місцевого самоврядування Конституції України і чинному законодавству України може бути підставою для розгляду Верховною Радою України питання про призначення позачергових виборів відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування.

Стаття 142.

Шкода яка заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування відшкодовується за рахунок коштів відповідного міського бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій, або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, який встановлено законодавством.

Суперечки про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 143.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за виконання визначених законодавством повноважень органів виконавчої влади в порядку, що установлений законодавством.

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Статут територіальної громади набирає чинності з дня офіційного оприлюднення.

Статут підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку. Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню новообраним складом міської ради.

Зміни та доповнення до Статуту вносяться і обговорюються громадою та затверджуються на сесії міської ради не менш як 2/3 депутатського корпусу. Додатки до цього Статуту мають з ним однакову юридичну силу.

Додатки:

План міста
Опис символіки (прапор, герб, гімн)
Положення “Про громадські слухання в м. Берислава”
Положення про органи самоорганізації населення.
Положення “Про місцеві ініціативи”
Присяга депутата міської ради
Присяга міського голови
Інвентаризаційний перелік комунальної власності.
Правила благоустрою міста

Зміст

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Глава 1. Загальна характеристика міста;

Глава 2. Правова основа Статуту.

Глава3. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами державної влади, установами, підприємствами і організаціями.

РОЗДІЛ II . СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 4. Територіальна громада міста;

Глава 5. Місцевий референдум;

Глава 6. Місцеві вибори;

Глава 7. Загальні збори громадян за місцем проживання.

Глава 8. Колективні та індивідуальні звернення жителів міста.

Глава 9. Громадські слухання.

Глава 10. Місцеві ініціативи.

Глава 11. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборчих посадах місцевого самоврядування.

Глава 12. Інші форми участі жителів міста у здійсненні місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ III. ОРГАНИ І ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 13. Загальні засади побутової системи органів місцевого самоврядування

Глава 14. Міська рада.

Глава 15. Постійні комісії міської ради.

Глава 16. Міський голова.

Глава 17. Виконавчий комітет міської ради.

Глава18

Глава 19

Глава 20. Здійснення повноважень органів самоврядування населення.

РОЗДІЛ V. МАТЕРІАЛЬНІ І ФІНАНСОВІ ОСНОВИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 21. Комунальна власність міста,

Глава 22. Міський бюджет,

Глава 23. Фінансова основа міста,

Глава 24. Валютні фонди.

РОЗДІЛ VІ.ГАРАНІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Глава 25. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою.

Глава 26. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, юридичними та фізичними особами.