9
Червень
2017
Рік заснування: 1784.
Географічна характеристика: На сьогодні м. Берислав, розташоване у степовій зоні півдня України, є районним центром Бериславського району Херсонської області. Відстань до обласного центру – 75 км, до найближчої залізничної станції Козацьке – 12 км.
Рада, якій підпорядковується: Бериславська міська рада.
Походження назви: Місто Берислав має досить промовисту назву: “Бери славу!”. На думку вчених-етимологів, ця назва пов’язана з історичними подіями. Там. де стоїть Берислав, на початку XV ст. було збудовано литовську фортецю і Витовтову митницю. Після захоплення цієї території спочатку татарами, а потім турками, на місці зруйнованої Вітовтової митниці була збудована нова фортеця – Кизи-Кермен. Простояла ця фортеця до 1695 р., коли спільними зусиллями військ Петра I і запорізьких полків її було взято. У 1784 році фотрецю було перейменова – на честь здобутої перемоги і слави оружної – на Берислав.
Коротка історична довідка: На території нинішнього Берислава була розташована в ІІІ-ІV століттях нашої ери столиця Остготського королівства Данпарштадт, наприкінці XIV століття – резиденція золотоординського хана Тогтамиша Догангечіт. На початку XV ст. на місці сучасного Берислава знаходилася Таванська переправа, біля якої литовці спорудили митницю, названу ім’ям Великого князя Вітовтовою. У XVI ст. татари і турки, що захопили цю територію, замість митниці спорудили фортецю Кизи-Кермен (“Дівоча фортеця”), а нижче по Дніпру, поблизу сучасного села Тягинка, розташувалася турецька фортеця Тягин. Фортеці стали плацдармом Кримського ханства для нападів на лівобережні українські землі і одночасно мали не пропускати козацькі чайки до Чорного моря. У 1784 р. указом Катерини II колишню фортецю Кизи-Кермен було перейменовано у Берислав.
Розташований біля важливої переправи на шляху до Криму, Берислав став значним перевалочним пунктом на Дніпрі. Під час Кримської війни 1853-1856 рр. через місто рухалися війська, транспорт зі зброєю та продовольством; сюди евакуювали поранених і хворих захисників Севастополя. І по сьогодні на бериславському цвинтарі стоять хрест та каплиця в пам’ять про загиблих та померлих воїнів.
26 серпня 1941 року Берислав було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 11 березня 1944 року.
Пам’ятки історії, архітектури та культурної спадщини: Поблизу Берислава розташовані важливі об’єкти української культурної спадщини — Кам’янська Січ та могила кошового отамана Костя Гордієнка, Григоріє-Бізюків монастир та залишки фортеці Тягин. Збереглась братська могила героїв Кримської війни 1853–1856 р. з меморіальною каплицею.
У 1996 р. на місці Кизи-Кермена встановлено пам’ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р.
Цінна історико-архітектурна пам’ятка у Бериславі — запорозька Свято-Введенська церква (XVIII ст.).
Цікавий факт
Назву «Берислав» носили також бойовий фрегат ескадри Ушакова, що відзначився у битві 1788 року поблизу острова Фідонісі (Зміїний), колісний буксирний пароплав початку ХХ сторіччя, радянський океанічний танкер 70-х років ХХ сторіччя.
За матерілами сайту “Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара”
http://krai.lib.kherson.ua/
