Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує

Особливості застосування права податкової застави

Право податкової застави, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Так, право податкової застави виникає:

• у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної:
• платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
• контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
• у випадку розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу – з дня укладання відповідного договору.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПКУ).

Не поширюється право податкової застави на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).