14
Лютий
2022
15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли закінчився відлік великих втрат людських життів. Цей день і є закінченням афганської війни для неіснуючої вже на сьогодні держави – Радянського Союзу. Тоді закрилася остання сторінка героїчного і трагічного літопису боїв. Перестали йти похоронки з Кандагару і Гардесу, Джелелебаду і Кабулу.
Народна мудрість говорить: «Людина живе доти, допоки про неї пам’ятають». Знаю, що кожен той солдат, кожна родина тих, хто пройшов через страшне горно «Афгану», ніколи не зможуть забути про це.
Афганська війна тривала від 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 2238 днів.
У цій війні загинуло майже 15 тис. осіб із 620 тисяч громадян колишнього Радянського Союзу, які брали участь у цих воєнних діях Поранення та контузії отримали понад 53 тисячі чоловік.
Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами. Найбільша кількість учасників тих бойових дій від усіх республік тодішнього Радянського Союзу – з України, понад 160 тис. Лише з Херсонської області були призвані та відправлені до Афганістану 2 259 осіб.
А скільки залишилося сімей без годувальників, скільки інвалідів і молодих хлопців – з надірваною психікою і здоров’ям?
Молоді люди йшли в чужу країну не за орденами і медалями, свято вірячи, що виконують інтернаціональний обов’язок. Але все ж таки 71 «афганець», отримав високе звання Героя Радянського Союзу, і 11 з них були українцями, дехто отримав його посмертно.
Бої закінчились, а історія – вічна. Афганська війна в пам’яті людства ще буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові і моральні уроки тієї героїчної і трагічної афганської війни.
Відзначаючи чергову дату закінчення тієї кровопролитної неоголошеної війни, ми, насамперед, віддаємо данину пам’яті й поваги цим людям, справжнім патріотам рідної землі.
Убитим і живим не було і нема за що виправдовуватися. Їх нема в чому звинувачувати. Але їх варто пам’ятати. Потрібно пам’ятати цю війну, цю трагедію… І наші діти та онуки мають знати своє історичне минуле, найбільше правди, нехай гіркої, але правди…
Шановні учасникам бойових дій на території інших держав, Бажаю Вам і сім’ям Ваших загиблих друзів, усім Вашим рідним і близьким міцного здоров’я, добробуту й злагоди, щасливого майбутнього, а головне – мирного неба над головою!
З повагою, міський голова Олександр ШАПОВАЛОВ
