Офіційний сайт Бериславської міської ради

29

Листопад

2021

Наші Герої

Андрій Смільницький

Не має більшого горя в житті людини, ніж поховати свою дитину. Свою кровинку, свою втіху і радість, гордість і красу. А на схилі літ – свою надію та опору. Як це страшно хоронити своїх дітей, адже має бути навпаки. Нехай заступить Господь усіх нас від такого горя.

Не оминуло це горе сім’ю Смільницького Ярослава та Галини. Одна лише мить –і більше немає їхнього сина Андрія, двадцятидев’ятилітнього юнака, старшого солдата 90–го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України Івана Зубка, який загинув у ніч на 24 травня в селі Авдіївка, через улучання снаряду у перекриття бліндажу.

А до повернення додому залишалося зовсім небагато, 14 днів. Цього не сталося…

Зростав Андрій Смільницький у родині, де свято шанують українські звичаї, традиції, обряди, де дотримуються законів церкви. В цій родині з діда – прадіда співають українські пісні, носять вишиванку, шанують пам’ять про предків, від яких багато дізналися онуки про минуле: війну, переселення, життя в колгоспі.

Для всіх нас Андрій залишиться доброю людиною. А був він скромним, відповідальним, мав власну думку умів відстояти свою позицію. Захоплювався малюванням, гарно декламував, приваблював красивим голосом і давав ,як то кажуть, себе любити.

Таким його запам’ятають односельці: молодим, привітним, спокійним, завжди усміхненим, сповненим бажання жити, творити, радіти, любити…

Добра слава про тебе, Андрію, на всі роки. Слава тобі, воїне! Земля тобі пухом!

Царство небесне та вічна пам’ять!


Ігор Анатолійович Дебрін

Народився  16 серпня  1990 року  в селі Зміїівка, Бериславського району Херсонській області.  У простій сім’ї. Мати Дебріна Леся Георгіївна 21 квітня 1962 року народження керівник Зміївського дитячого навчального закладу № 2, батько Дебрін Анатолій  Миколайович 12 серпня 1957 року народження: працює  начальником робочої будівельної дільниці на ПАТ “Бериславський машинобудівельний завод“.

У 1997 році пішов до першого класу  Зміївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 17 червня  2008 році закінчив школу. Навчався на високому рівні. Був учасником шкільної футбольної команди, призер районних змагань з легкої атлетики.

Після школи поступив до Херсонського технічного університету, де здобув спеціальність інженера. Після закінчення університету працював з батьком на Бериславському машинобудівному заводі. Де у квітні 2015 року був призваний військкоматом і направлений для подальшого проходження строкової служби у військову частину №3027 НГУ.

Ігор був надійним другом, доброзичливою, чесною людиною. Людиною з великої літери. Люблячим сином та братом

03 вересня   Бериславщина  провела в останню путь загиблого строковика весняного призову, нацгвардійця  Ігоря  Дебріна, який загинув від   уламкового  поранення, отриманого під час сутички, яка сталася 31 серпня під Верховною Радою.

Указом Президента України посмертно, за особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов’язку Ігоря Дебріна  нагороджено орденом “За мужність” III ступеня.


Забєлін Кирило Валерійович

Народився 03 грудня 1992 року в місті Берислав Херсонської області.

До 2 класу Кирило ходив у Бериславську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №3.

Після закінчення другого класу, родина Забєліних вирішила переїхати до міста Обухова Київської області.

Згодом вони придбали садибу у селі Гусачівка Обухівського району, тут Кирило Забєлін закінчив Обухівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів  №1  ім. А.Малишка.

Після закінчення школи працював на ТОВ “ЗІМ” (“Заводі  інженерних машин”).

У травні 2011 року був призваний на строкову військову службу морським піхотинцем до АР Крим м. Феодосія. 11 червня 2011 року Забєлін Кирило Валерійович прийняв присягу на вірність Україні.

Після проходження строкової служби працював на заводі інженерних машин в м.Київ. Полюбляв грати у футбол, де був вратарем.

23 квітня 2015 року мобілізований під час п̓ ятої черги до зони АТО, де служив кулеметником розвідувального взводу Збройних Сил України. Проходив навчання на Рівненському полігоні, після чого у складі 24-ї механізованої бригади, відправився в зону антитерористичної операції.

15 червня 2015 року, о пів на восьму вечора розвідувальній групі ЗСУ довелося вступити в бій з диверсійно-розвідувальною групою противника неподалік села Кряківка (Новоайдарський район Луганська область), під час нападу терористів кулеметник розвідувального взводу Збройних Сил України           Забєлін Кирило Валерійович отримав вогнепальне поранення не сумісне з життям.

Прощання з Кирилом відбулося у місті Бериславі Херсонської області.

Указом Президента України від 13 серпня 2015 року №473/2015 “Про відзначення державними нагородами України” за особисту мужність  і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету  та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі у Збройних Силах України, Забєліна К.В. нагороджено орденом За мужність ІІІ ступеня(посмертно)