26
Лютий
2026
26 лютого Україна вшановує День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме цього дня у 2014 році тисячі жителів півострова – кримські татари, українці та представники інших національностей – зібралися під стінами Верховної Ради АР Крим у Сімферополі, щоб заявити про підтримку територіальної цілісності України та не допустити реалізації сценарію незаконного “референдуму”. Цей масовий мітинг став символом відкритого громадянського спротиву російській окупації.
Вже наступного дня Російська Федерація перейшла до силового етапу операції: озброєні військові без розпізнавальних знаків захопили адміністративні будівлі, почали блокування українських військових частин, аеропортів і стратегічних об’єктів. Відповідно до законодавства України, датою початку збройної агресії РФ проти України визначено 20 лютого 2014 року. Саме з окупації Криму розпочалася війна, яка триває й досі.
Так званий “референдум” 16 березня 2014 року відбувався в умовах повного військового контролю Росії та не мав жодних законних підстав. Він суперечив Конституції України й нормам міжнародного права та не був визнаний міжнародною спільнотою. Генеральна Асамблея ООН, ОБСЄ, Рада Європи, Європейський Союз та інші міжнародні інституції підтвердили: Крим є частиною суверенної території України, а його окупація є незаконною. Питання Криму — це не територіальний спір, а питання міжнародного права, прав людини та регіональної безпеки.
У 2020 році Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №58/2020, яким встановлено 26 лютого Днем спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. З 2021 року на державному рівні системно реалізуються заходи з вшанування громадянського спротиву та підтримки політики деокупації й реінтеграції півострова.
За роки тимчасової окупації Крим перетворився на територію системних порушень прав людини. Фіксуються політичні переслідування, тортури, насильницькі зникнення, утиски журналістів і громадських активістів. Особливих репресій зазнає корінний народ півострова – кримські татари. Заборонено діяльність Меджлісу, витісняються кримськотатарська й українська мови з освітнього та публічного простору. Станом на початок лютого 2026 року щонайменше 284 особи переслідуються з політичних мотивів, із них 159 – кримські татари. Людей утримують у неналежних умовах, без належної медичної допомоги, що становить пряму загрозу їхньому здоров’ю та життю.
Окупаційна адміністрація запровадила російські освітні стандарти, суттєво скоротивши можливості навчання українською та кримськотатарською мовами. Водночас посилюється мілітаризація дітей і молоді через воєнізовані формування та “патріотичне виховання” за участі російських військових. Триває й тиск на релігійні громади: храми Православної церкви України захоплювалися, духовенство переслідувалося, а діяльність Кримської єпархії ПЦУ фактично була припинена після знищення останнього українського храму на півострові.
Крим також перетворено на масштабну військову базу, яка використовується Росією як плацдарм для ведення бойових дій проти України та загрози всьому Чорноморському регіону. Деокупація півострова є питанням не лише територіальної цілісності України, а й довгострокової безпеки держави та регіону.
У 2021 році за ініціативою Президента України створено Кримська платформа – міжнародний механізм консолідації зусиль партнерів задля деокупації півострова. Платформа об’єднує держави та міжнародні організації для посилення санкційного тиску, документування злочинів окупації та захисту прав людини.
Сьогодні, через 12 років після початку окупації, Крим залишається тимчасово окупованою територією України. На півострові живуть громадяни, які зберігають українську ідентичність і чекають на відновлення законної влади. День спротиву окупації Криму — це нагадування про мужність тих, хто 26 лютого 2014 року вийшов на захист держави, і про незламність боротьби за відновлення територіальної цілісності України. Крим — це Україна, і його повернення є питанням справедливості, міжнародного права та національної безпеки.
