

14
Січень
2020
Ігоре Вікторовичу, початок року, це час для підбиття підсумків зробленого і складання планів на наступні дванадцять місяців. Як ви самі оцінюєте ефективність своєї депутатської роботи у 2019 році?
– Я впевнений, що без оцінки зробленого не можна братись за вирішення нових задач. Можу сказати відверто – зроблено, нажаль, менше ніж планувалось. На те є ряд об’єктивних і суб’єктивних причин. Наявність монобільшості у Верховній Раді України заважає працювати іншим депутатам з бажаною результативністю. Вони виконують «замолення» потужних світових фінансових груп і приймають закони в тому вигляді, у якому їм їх дали з закордону. Всі інші народні депутати фактично позбавлені права законодавчої ініціативи.
Однак результати моєї діяльності є, і я вважаю, що вони суттєві. Мною були підготовлені і направлені 54 запити та звернення. Всі вони з’явились в результаті отриманих листів від виборців 184 округу, і від бюджетних та небюджетних установ. За кожним листом – проблеми людей, які треба терміново вирішувати.
– Що найбільше турбує мешканців Херсонщини і зокрема виборчого округу який ви представляєте у Верховній Раді?
– Більшість проблем схожі. Однак, наприклад, місто Берислав вже 18 років не має каналізаційної очисної системи і всі стоки наповнюють каховське водосховище. Я направив запит на адресу прем’єр-міністра України Олексія Гончарука і як результат бюджет міста отримав майже 8,5 мільйона гривень на казначейський рахунок для початку відновлення очисних споруд. Так, загальна вартість проекту 77 мільйонів, але в уряді мені пообіцяли, що їх виділять Бериславу протягом 2020 року.
Важливим я вважаю і запит щодо створення на базі Херсонського обласного онкологічного диспансеру Південного центру радіаційної терапії, спрямований до кабінету міністрів. Ситуація з онкологічними захворюваннями в Україні страшна, особливо у нас на півдні, а ми маємо порожній величезний медичний комплекс в якому немає обладнання.
– Яка на ваш погляд найболючіша проблема для вашого округу?
– Нажаль їх багато. Я б відзначив як першочергову – жахливий стан доріг у сільській місцевості. З цього приводу я теж підготував і направив звернення на прем’єр-міністра Гончарука та міністра інфраструктури України Криклія В.А. Однак, судячи з відповіді, яку я отримав, сподіватись на швидке покращення не доводиться. Відновлення доріг займе багато часу і сил. Проте, я не збираюсь зупинятися і буду продовжувати роботу в цьому напрямі.
– Ми не можемо залишити поза увагою законопроект про обіг землі, адже у вас жорстка позиція щодо цього питання і ви її неодноразово озвучували.
– Так. Я дійсно переймаюсь цим питанням і приділяю багато уваги законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Я – аграрій, останні двадцять років займаюсь виробництвом сільгосппродукції. Колись я зробив вибір і обрав свій шлях. Ми, аграрії, годуємо людей. Адже продовольча безпека є чи не найголовнішою у сучасному світі. Багато народів світу десятки років живуть у постійному стані голоду. Я вважаю, що так не повинно бути.
Нам пощастило, адже Україна має 73% території, яка придатна і використовується для вирощування продуктів харчування. Але при неправильному підході до обігу земель, ми можемо втратити цю перевагу. Я вважаю, що земля має належати виключно державі, громадам та громадянам України. Має бути проведений облік усіх земель, приведена до ладу судова система, передбачена можливість державного кредитування ринку землі з розумними відсотками. Коли ці умови будуть виконані, тоді ми можемо запускати механізм вільного обігу землі.
Іван Чиж