6
Квітень
2021
Яким чином контролюється перехід режиму роботи ПРРО з офлайн в онлайн?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.
Проєктами нормативно-правових актів передбачено, що ПРРО автоматично переводиться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн.
Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.
Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.
Оподаткування спадщини та подарунків
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що норми Податкового кодексу України зобов`язують оподатковувати обє`кти дарування, подаровані платнику іншою фізичною особою, за правилами, встановленими для оподаткування спадщини.
Оподаткування подарунків та спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.
Зокрема, об`єкти спадщини (дарування), успадковані членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% або 18%.
Так, громадяни – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від громадянина – резидента, але не відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються за ставкою 18%.
Громадяни, які отримали у спадщину (подарунок) об`єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, можуть не звітувати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи.
Особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5% або 18% зобов`язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, декларацію за наслідками звітного 2020 року до 1 травня цього року, в якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору (ставка 1,5%).
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Банк простив борг – подайте декларацію про доходи!
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує про необхідність подання декларації про майновий стан і доходи у разі прощення банком боргу.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2020 році – 1180,75 гривень).
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України кредитор, у нашому випадку банк, зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Зазначений дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Боржник самостійно відображає такий дохід у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податкові зобов’язання з таких доходів. Прозвітувати про доходи необхідно до 1 травня 2021 року, а сплатити суму податкових зобов’язань – до 1 серпня.
Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах, на яких ви зможете переглянути податкові новини та дізнатися багато іншої корисної інформації.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ: режим роботи органів ДПС щодо приймання податкової звітності та надання адміністративних послуг в період карантину
Режим роботи Центрів обслуговування платників (ЦОП)
Прийом відвідувачів в Центрах обслуговування платників здійснюється з понеділка по четвер з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., в п’ятницю з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.
Звертаємо увагу! У регіонах, в яких встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки ЦОП працюють за графіком для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності за попереднім записом (за телефоном, через електронну скриньку) з дотриманням усіх санітарних норм та заходів для профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування коронавірусом платників та працівників територіальних органів ДПС.
Номера телефонів та адреси електронних скриньок розміщені на субсайтах територіальних органів ДПС та на вхідних групах в ЦОП.
Прийом всієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється через скриньки, встановлені в ЦОП, через режим листування в Електронному кабінеті або поштою.
У разі виникнення позаштатних ситуацій керівництвом територіальних органів ДПС може бути прийнято рішення про зміну режиму роботи ЦОП, про яке буде повідомлено платників шляхом публікації оголошення на відповідному субсайті територіального органу ДПС та безпосередньо у ЦОП.
На період карантину у регіонах, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, прийом платників в ЦОП здійснюється за попереднім записом на конкретну годину прийому (за телефоном, через електронну скриньку) для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.
Приймання усієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснюється виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf або поштою.
Працівники Контакт-центу ДПС, які надають інформацію платникам податків з питань стану обробки електронної звітності та інших електронних сервісів за номером телефону 0800-501-007 (напрямок 1*1 та 2*1), будуть працювати у штатному режимі.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 1*1 та 2*1) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.
ВАЖЛИВО: якщо ви маєте симптоми ГРВІ (підвищена температура тіла, кашель, утруднене дихання тощо) або нещодавно контактували з хворими на COVID-19 просимо вас залишитися вдома та утриматися від відвідування ЦОП!
Просимо з розумінням поставитись до ситуації, приносимо вибачення за можливі незручності.
Довідково.
Обмежувальні заходи встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Який алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного забезпечення)?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці 1 п.п. 169.4.1 п. 169.4 тст.169 Кодексу ( у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 = 2940 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст. 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2020 році: 2102 грн. х 1.4 х 50 відс. = 1470 гривень).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000, розпочинався 14 серпня 2020 року і платником податків у серпні 2020 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн ( з 14.08.2020 по 13.08.2021), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 Кодексу платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2020 році, що не перевищує 14700 грн. (2940 грн. х 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 14700 грн. (2940 грн. х 5 місяців х 50%).
Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів ( страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п.п. «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.
