19
Жовтень
2020
До редакції регулярно поступають різні запитання щодо проблем міста. Саме тому «Маяк» вирішив звернутись за відповідями до одного з найвідповідальніших за долю Берислава – міського голови Олександра Шаповалова.
Інтерв’ю не залишить байдужими бериславців, адже стосуватиметься болючих тем.
– Почнемо з найочевиднішого: де ж очисні споруди?
– Минулого тижня міська рада вдало презентувала в Херсоні свої наймасштабніші екологічні проєкти. Один з них – «Реконструкції очисних споруд м.Берислав Херсонської області» на суму майже 63 мільйони гривень, реалізація якого здійснюватиметься спільно з Державним фондом регіонального розвитку на умовах співфінансування.
– Що заважало міській раді зробити це раніше?
– Наразі загальний бюджет міста з усіма дотаціями складає 25 мільйонів грн, тоді як реконструкція лише очисних споруд коштує 63 мільйона. Чи можна це зробити за власний кошт? Власних надходжень нам вистачає лише на захищені статті, садочки й тому подібне. Відверто кажучи, все, що нам вдається зробити в місті – це за кошти області або держави. До 2019 року міська рада не мала права за законом подавати подібні проєкти. Раніше це повністю було на відповідальності обласної влади. Лише після прийняття постанови Кабінету Міністрів №228 від 22 березня 2019 року містам і селам районного значення, як наш Берислав, дали можливість самостійно брати участь у програмах природоохоронних заходів. Тобто, тільки з минулого року ми можемо самостійно звертатись напряму до міністерств. Виділені гроші на очисні споруди, про які звучало зазвичай у ЗМІ, були в руках області, яка повинна була починати роботи. З 2003 по 2019 рік замовником реконструкції очисних споруд міста Берислава могла виступати лише обласна влада. Документи по трьох напрямках міська рада здала в Міністерство регіонального розвитку та Міністерство екології ще 2019 року – це очисні споруди, сортувальний комплекс та сміттєзвалище. Єдине, що передбачає програма Державного фонду регіонального розвитку – це погодження обласної комісії на конкурсному відборі для реалізації проєктів. Тільки-но уряд нам дозволив цим займатися, ми оперативно розробили проєкти і відразу передали їх в Мінрегіон і в Мінекології. Якби наприкінці 2019 року обласна комісія нас затвердила, то 2020 року вже б розпочали роботи. Минулого року область їх чомусь не погоджувала, а тільки 6 жовтня цьоріч дала свою згоду. Берислав – єдине місто, в якому є три готові екологічних проєкти й всі вони затверджені в області.
– Якщо гроші держава таки виділить, то коли ж почнеться реконструкція очисних?
– Потрібен буквально тиждень для того, щоб пригнали техніку. Конкурс проведений, підрядна організація визначена й укладена чинна угода. Всі підготовчі організаційні та паперові роботи виконали ще минулого року, як тільки нам це дозволило законодавство. Чекаємо на кошти від держави.
– Будівництво комплексу по сортуванню побутових відходів – теж один із затверджених проєктів?
– Альтернативи проєкту «Будівництво комплексу по сортуванню побутових відходів м.Берислав Херсонської області (за межами населеного пункту)» на Херсонщині більше немає. До того ж, подібних в Україні лише три. Це серйозний задум на суму понад 26 мільйонів грн, і наша громада має всю необхідну документацію. Ми розраховуємо, що ця станція обслуговуватиме не лише Берислав, а й інші громади. Тобто, все сміття не викидатиметься на звалище, а сортуватиметься окремо: скло, пластик, папір, а все інше, на кшталт, решток їжі, листя – дробитиметься й за 2 роки перетворюватиметься в торф, екологічне добриво. Все сортоване сміття здаватиметься на переробку. До того ж, його ще й викуповуватимуть у нас.
– Що міська рада планує робити зі сміттєзвалищем?
– На додачу до цих двох проєктів, Департаментом енергетики та екології області схвалено надані нами документи на рекультивацію території звалища. Тобто, на місці теперішнього сміттєзвалища ми матимемо відновлену зелену зону, засаджену деревами. Загальна вартість робіт складає трохи більше 4,2 мільйони гривень. За 2-3 місяці все можна буде зробити, а біля кладовища стане акуратно й чисто. Це не просто плани, а офіційне підтвердження листом з області про включення нашого проєкту в перелік першочергових заходів на Херсонщині для фінансування за кошти фонду охорони навколишнього середовища. Це означає, що смітника в Бериславі більше не буде. Приємно ділитись такими успіхам нашої команди.
– Наших читачів також турбує освітлення вулиць західної частини міста, зокрема мікрорайон ПМК.
– Свої корективи вніс коронавірус. Міська казна недоотримує 1 млн 200 тисяч гривень на сьогодні, дуже багато витратили на протиепідемічні заходи. Якби не ця інфекція, то вже б забули про освітлення в тому мікрорайоні. 600 тис. грн для цього на 2020 рік передбачили, але в зв’язку з пандемією просто не фінансуємо подібні проєкти. Питання відклали на наступний рік. Але додам, що районні депутати підтримали нас на 550 тис. грн для реконструкції освітлення вулиці 1 Травня від Козацької (Урицького) і аж до виїзду. Що мається на увазі? Зняти старі світильники через стовп, встановити нові на кожен, доставити десяток стовпів до заправки, щоб освітити дорогу й арку при в’їзді в Берислав. Рішення допомогти місту було прийнято на початку літа, але кошти дали тільки зараз. Згідно проєкту роботи вже почалися.
– Наступне питання – дороги?
– Тема складна. Проєкти на фінансування ремонту доріг міста подали всюди, куди тільки можна. Своїх коштів у міської ради на це немає. Якщо в попередні роки виконували чи перевиконували бюджет, то 2020 року єдине, що нам вдалося – потрапити в програму «Велике будівництво» з дорогою біля церкви. Готовий проєкт пролежав на цю ділянку 3 роки й чекав фінансування. Тільки держава профінансувала, буквально за 2 тижні цей відрізок вулиці зробили. Також вдалося по субвенції з державного бюджету зробити частину дороги біля опорної школи (колишня школа №1).
– Після сильних злив містяни часто скаржаться на жахливий стан доріг на не асфальтованих вулицях. До всього ще й викладають відповідні фото з емоційними висловлюваннями у соціальних мережах. Будь ласка, прокоментуйте це.
– Дійсно, після злив деякі вулиці вимиває. У міській раді діє постійна комісія, яка визначає шкоду, нанесену цим вулицям. Тоді ми ремонтуємо їх, тобто засипаємо і утрамбовуємо. Для того, щоб міська рада оперативно реагувала, достатньо просто нам подзвонити. Емоційні висловлювання в інтернеті вулицю не відремонтують. У нас є певні активісти-популісти, котрі приходять і вимагають виконати те, що пообіцяли вони. Якщо обіцяєте, то робіть, а не біжіть до міськради. Зрозуміло, коли людина пообіцяла парк – то й зробила його. Місцеве самоврядування працює від ініціатив депутата, що розглядаються на сесії міської ради й голосуванням підтримуються або не підтримуються. Міська рада не здійснює чужі обіцянки-забаганки, звертайтесь до депутатів й працюйте з ними. Просто написання скарг у соцмережі – нічого не змінить.
– Чимало жителів, особливо молоді, запитують, що буде з тією парковою зоною біля педагогічного коледжу?
– Ще 2007 року ми розробили інвестиційну програму реконструкції цієї паркової зони. Це не просто папірець, а проєкт, що пройшов усі висновки й експертизу. Там розписано все – тенісний корт, ресторани, тротуари, види дерев і де їх треба садити. Ми постійно пропонуємо його інвесторам, готові розбити його на частини. 13 років тому ми поспішали його розробити, бо там планувалась реконструкція гуртожитку. Таке собі студентське містечко для молоді педагогічного і медичного коледжів, де б вирувало життя. На жаль, на всі наші пропозиції бажаючих освоїти парк без студентів не було й немає. Розробили проєкт і постійно намагаємося попасти з ним під якусь державну програму. Чи пройдемо чи не пройдемо – інше питання.
– Розкажіть, наскільки проста справа – проєкт і яка приблизна вартість його виготовлення?
– Розраховувати на голослівні обіцянки вищого керівництва не достатньо. На будь-якому рівні необхідні відповідні папери. Для цього треба виготовити проєктно-кошторисну документацію, пройти експертизу, виконати певні положення програми й тільки тоді пробувати втілити щось в життя. Така схема діє в нашій державі й за кордоном. Не можна прийти й просто вимагати грошей скільки захочу. Інакше не буває.
Щодо їх вартості, то тут все залежить від складності. Наприклад, вартість проєкту на реконструкцію очисних споруд – понад 1 млн гривень, сортувального комплексу – близько 800 тис. грн. Другий проєкт був профінансований наполовину з районною радою. Також є вже розроблені проєкти асфальтування на кожну вулицю та перехресть у місті. До речі, ми вже виготовили генеральний план міста Берислава, який не робився понад 30 років. Без цього правовстановлюючого документа зараз нікуди не дінешся. Залишається тільки затвердити його депутатам міської ради. Це буде темою наступної розмови.
– Дуже болісна тема для жителів та гостей міста – безпритульні собаки. Які шляхи вирішення цієї проблеми в міської ради?
– Це питання надважливе. Єдиний законний і гуманний шлях вирішення цієї проблеми – стерилізація тварин. Собаки не будуть розмножуватись та перестануть бути агресивними. Наразі ця процедура для кожної тварини обійдеться близько 2 тис. грн. Це відлов, стерилізація та біркування. Ми планували розпочати цю роботу вже цього року, але коронавірус вніс корективи в наш бюджет. Простерилізувати два десятки тварин – нічого не дасть, аби була користь, треба хоча б 200. Це близько 400 тисяч гривень з міської казни. Сьогодні ж цих грошей просто немає, але на 2021 рік обов’язково їх передбачимо. Ще є варіант – збудувати пансіонат для тварин, але це дуже дороге задоволення зі значними вимогами, і, як показує практика, на місце тварини, забраної в притулок, прийдуть інші. Стерилізація – більш дієвий метод.
– З питаннями щодо водопостачання до нас звертаються рідко, зазвичай, це поодинокі випадки.
– Міський водоканал цей рік дуже важко переживає, адже зросла вартість і споживання енергопостачання. Наприклад, влітку в районі ПМК замкнуло станцію через високу температуру, відбулось масове відключення, але нам вдалося оперативно виправити ситуацію. Придбали сучасний, потужніший та енергоощадний насос. Аби обладнання не перегрівалось, де потрібно вмикали вентилятори. Були зупинки, коли кабель горів від перевантаження, пориви через людські підключення пластиковими трубами до основного залізного водогону. Та місто залишається з водою.
– Стосовно туалету в парковій зоні. Чого не вистачає для його відкриття?
– Це дуже актуальне питання, але відчинити двері нового туалету, щоб просто перетворили його в гнидник – не хочеться. Давно пропонуємо його в оренду, щоб був доглянутий. Поруч пропонуємо і землю під будівництво кафе, але бажаючих поки що немає.
– Чи є плани на іншу частину парку?
– Так, плануємо осучаснити парк повністю. Народний депутат Ігор Колихаєв обіцяв і надалі допомагати нам. Сторінками газети «Маяк» хотів би відзначити інше. Бериславські люди стали більш культурними. Після останнього концерту в місті було розбито лише дві пляшки, а сміття, хоч і було багато, але все лежало біля смітників і в пакетах. Щиро вдячний всім містянам і гостям за це. Вважаю, що чималий вплив справляє оновлений парк, адже там взагалі не смітять, розуміють, що все зроблено для них. Наші люди стали свідомими. І це дуже приємно. Це надихає докласти максимум зусиль, аби закінчити оновлення всієї паркової зони. Молодці.
– Часто можна почути скаргу від людей, що їх не пускають на газон, наводять приклад європейських країн, де роблять пікніки прямо на траві.
– Кожен з нас хоче, щоб парк залишився таким, який є зараз. Тільки дозволимо ходити по газону – наш народ не йтиме тротуаром, а чимчикуватиме навпростець і просто витопче доріжки. І тоді пізно буде підсівати траву. Люди йдуть відпочивати туди, де чисто, гарно, зелено. Це справжнє задоволення. Щодо європейських прикладів, то треба уточнювати, що ходять не в парку, а в зоні відпочинку. Зона відпочинку – це травичка, на якій ви постелили ковдру, поруч робите барбекю, граєте та відпочиваєте. Уявіть, що завтра все це почнуть робити в парку, то трави там просто не залишиться. Треба розрізняти ці два поняття. Наш газон ми охороняємо й доглядаємо, тож давайте берегти його.
– Бериславців також хвилює обіцяний стадіон, що планували побудувати для футбольного клубу «Таврія» при в’їзді в місто. Прокоментуйте цю ситуацію як чинний мер.
– Це питання більше до районної влади, та, на мою думку, стадіон – це добре, але чи будуть кошти на його добудову? Я прихильник того, що краще було б зробити реконструкцію нашого діючого стадіону «Машинобудівник». Якби вкласти туди вже виділені 10,5 млн грн, то існуючий став би родзинкою міста. Ці кошти – це десята частина від необхідної суми для будівництва нового стадіону. Та й не зрозуміло, чи завершать його, особливо враховуючи те, що ФК «Таврія» пішла від нас. Біда в тому, що 10,5 млн грн просто висять на рахунку в казначействі, їх ніхто не використовує. Я за те, щоб поставити питання Кабінету Міністрів про зміну цільового призначення коштів із будівництва нового на реконструкцію існуючого стадіону. І це можна зробити. На жаль, це питання від міської ради не залежить.
– Незабаром Берислав стане центром об’єднаної територіальної громади. Чи готова міська рада до цього?
– Це питання вивчається й обговорюється. Сказати, що стовідсотково готові – не можна. Ще не відомо, які об’єкти нам передадуть у підпорядкування райдержадміністрація та райрада. Наприклад, музей, музична та спортивна школи, будинок культури і так далі. Не маємо поняття, щоб підрахувати всі видатки й доходи, аби розкласти бюджет по полицях. Із сільськими головами тримаємо зв’язок, спілкуємось і вивчаємо проблеми їх громад. Через відсутність переліку передачі нам об’єктів районної влади – немає уявлення подальших дій. Такий собі колапс, адже можемо отримати величезні об’єкти, які потребують охорони, освітлення, опалення і так далі. А це все гроші. Із сільськими громадами простіше, там все зрозуміло. Визначились із пріоритетами, залишається зібрати до купи бюджет. Чимало роботи й працювати є кому.
– Дякую за інтерв’ю.
О.Іванчук
Газета «Маяк» №42 від 16 жовтня 2020 року
