Законодавча основа

Гарантом дотримання стратегічного курсу на євроінтеграцію є Президент України. Це закріплено в Конституції України. Він забезпечує політичний діалог із нашими партнерами в ЄС та підписує необхідні євроінтеграційні закони, які ухвалює парламент. Фактично, “зоною відповідальності” Президента є сталість і безперервність процесу європейської інтеграції України.

Від парламенту залежить своєчасне ухвалення євроінтеграційних законопроєктів, що відповідають Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. При цьому вносити їх на розгляд можуть Президент, самі народні депутати і Кабінет Міністрів України. Існує визначений графік, за яким потрібно ухвалювати ті чи інші закони, щоб Угода про асоціацію виконувалася вчасно.

Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади розробляють підзаконні акти (наприклад, постанови і розпорядження), необхідні для виконання євроінтеграційних законів, національні євроінтеграційні програми і відповідають за їхню якісну і вчасну реалізацію. Головним відповідальним за євроінтеграцію в уряді є Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції.

Йому допомагає Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, який, зокрема, розглядає законопроєкти на їхню відповідність євроінтеграції.

Не рідше ніж раз на рік Україна та Євросоюз підбивають підсумки роботи та окреслюють плани на спеціальних зустрічах: самітах Україна-ЄС і Раді асоціації між Україною та ЄС. Саміти є зустрічами на вищому рівні – президентів України, Європейської Ради та Європейської комісії, де обговорюються стратегічні питання. Рада асоціації, своєю чергою, – це зустріч на рівні міністрів і членів урядів України та ЄС для вирішення практичних питань інтеграції.

Інші органи державної влади України виконують євроінтеграційні закони, акти Президента й уряду.

Щоб процес євроінтеграції України відбувався швидше, громадяни можуть голосувати за політичні сили, які чітко заявляють про свою підтримку європейської інтеграції. А крім того, активно висловлювати свою позицію, вимагаючи від парламенту ухвалення необхідних законів, а від інших органів влади, у тому числі місцевих, – їхнього виконання.

(Матеріали взяті за посиланням https://eu-ua.kmu.gov.ua/integration/ )

1. Рівень підтримки коливається в межах 60–70%.

Переважна більшість українців підтримує вступ нашої країни до Європейського Союзу. Загальнонаціональний рівень підтримки коливається в межах 60–70%. Цифри залежать від способу проведення соціологічного опитування та формулювання запитань.

2. Вихід Великої Британії з ЄС

Згідно з проведеними після “Брекситу” дослідженнями, прихильниками виходу Британії з ЄС були здебільшого люди літнього віку, а також ті, хто має невеликий дохід або є безробітними. Водночас за збереження членства голосували переважно представники середнього класу і молодь.

2. Використання євро

Деякі країни, які не є членами ЄС і Єврозони, використовують євро в якості своєї валюти. Такими країнами є, наприклад, Чорногорія і Косово.

(використані матеріали взяті за посиланням https://eu-ua.kmu.gov.ua/integration/ )

1. Країна-кандидат на членство в ЄС.

         Статус країни, яка прагне стати повноправним членом Європейського Союзу, і ЄС визнає її прагнення. Цього статусу Україна набула 23 червня 2022 року.

2. Скринінг.

         Офіційна процедура, під час якої Європейська Комісія спільно з країною-кандидатом на членство в ЄС аналізують відповідність національного законодавства країни-кандидата відповідному acquis ЄС (праву ЄС). Скринінг відбувається за 33 переговорними главами, які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками) відповідно до переглянутої у 2020 році методології розширення ЄС.

         В результаті скринінгу будуть визначені пріоритети ключових реформ (benchmarks) для кластеру в цілому. За результатами скринінгу Єврокомісія представить звіт, на основі якого Рада ЄС ухвалить рішення про відкриття переговорного кластера. Скринінг вважається першим кроком у процесі перемовин про членство в Євросоюзі.

3. Пакет розширення ЄС.

         Щорічний стратегічний документ щодо політики розширення ЄС, який включає звіт Європейської Комісії з оцінкою прогресу, досягнутого країнами-кандидатами та потенційними кандидатами. Зазвичай Європейська Комісія публікує такий звіт восени кожного року.

         Наприклад, останній Звіт про прогрес України в рамках Пакета розширення ЄС 2023 року був оприлюднений 8 листопада 2023 р. та містив не лише загальну оцінку прогресу України, а й чіткі рекомендації, які повинні бути виконані протягом 2024 року (так звані “сірі бокси”). Спектр таких рекомендацій надзвичайно широкий, адже вони охоплюють політичні та економічні критерії вступу до ЄС, а також ключові 33 розділи за всіма сферами державної політики.

         Прогрес у виконанні таких рекомендацій Європейської Комісії напряму впливає на просування України вперед у перемовинах та пришвидшує загальний процес вступу до ЄС. І, звісно, відповідальність за проактивність у такому процесі – завжди за державою, яка самостійно визначає, яким чином та за допомогою яких заходів досягати прогресу. Так, наприклад, в Україні було затверджено план заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року. Читати далі

Це комлексний двомовний посібник з перекладу законодавства ЄС (the EU acquis).

Він створений в рамках проєкту ЄС Association4U експертами з перекладу з країн ЄС у співпраці з чотирма українськими університетами. Посібник охоплює засадничі принципи права ЄС, термінологію, юридичну англійську мову ЄС, а також містить огляд викликів та підходів до перекладу нормативно-правових актів ЄС українською мовою. Посібник не є офіційною чи обов’язковою до виконання інструкцією, але покликаний допомогти у точному перекладі законодавства та термінології ЄС українською мовою, що є однією з передумов для успішної інтеграції України до ЄС.

         Частина А https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/ChapterA_Manual-on-EU-Translation-into-Ukrainian.pdf

         Частина Б https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/ChapterB_Manual-on-EU-Translation-into-Ukrainian.pdf

(Матеріали взяті за посиланням https://eu-ua.kmu.gov.ua/integration/posibnyk-z-perekladu-zakonodavstva-yes/ )

1. Євроінтеграція означає відмову від суверенітету
2. Україна ніколи не стане членом ЄС
3. Якщо Україна і стане членом ЄС, то лише як сировинний придаток

Зазвичай ці міфи використовують проросійські політичні сили, мета яких – зменшити суспільну підтримку євроінтеграції і, як наслідок, загальмувати рух України до Євросоюзу. Приблизно так само ті самі сили говорили про Угоду про асоціацію з ЄС і безвізовий режим. Мовляв, цього ніколи не буде, і нам це не потрібно.

Але практика довела зворотне. Після набрання чинності Угоди про асоціацію Євросоюз став найбільшим торговельним партнером України. Лише у 2019 році ми експортували туди товарів і послуг приблизно на 20 млрд євро. А безвіз відкрив можливість для багатьох українців побачити Європу й підвищив міжнародну вагу українського паспорту.

Жодна країна Євросоюзу не позбулася свого суверенітету і веде власну політику, узгоджену із загальним курсом ЄС.

У 2010 році у своїй резолюції Європейський парламент зафіксував, що Україна – це європейська держава, яка може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка інша європейська країна, що дотримується принципів свободи, демократії, поваги до прав людини та основних свобод, а також верховенства права. Така можливість визначена Статтею 49 Договору про Європейський Союз.

Щоб досягти критеріїв, що необхідні для членства в ЄС, нам потрібно виконати свою “домашню роботу” – приблизно таку ж, яку виконали інші країни, що вступали до Євросоюзу. Наприклад, Литва, Польща або Хорватія. Своєю чергою, Європейський Союз допомагає нам досягти цієї мети – у тому числі й фінансово – і впроваджувати необхідні реформи.

(матеріали взяті за посиланням https://eu-ua.kmu.gov.ua/integration/ )

1. Шлях до набуття статусу кандидата.

У 2014 р., після Революції Гідності, Україна підписала основний стратегічний документ, який визначає відносини між Україною та Європейським Союзом – Угоду про асоціацію. Відтоді і до моменту повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 р. відносини між двома сторонами розвивались на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Угоду про асоціацію почали частково застосовувати з 2014 р., повне набрання чинності відбулось з 1 вересня 2017 р.

Згодом стабільно зростаюча підтримка громадянами України європейської інтеграції була відображена у Конституції України: у лютому 2019 року набуття повноправного членства України в ЄС закріплено у Конституції України як стратегічний курс держави.

За період з 2014 р. і до початку 2022 р. Україна виконала Угоду про асоціацію на 63%: частково імплементувала право ЄС згідно з Угодою про асоціацію, здійснила низку євроінтеграційних змін майже у всіх сферах суспільно-політичного та економічного життя, приєдналась до низки ключових програм ЄС у різних сферах, активізувала участь у макрорегіональних стратегіях і транскордонних програмах ЄС.

Серед фундаментальних змін, які відбулись завдяки євроінтеграції України з 2014 року:

Запровадження Євросоюзом безвізового режиму для громадян України з 11 червня 2017 року, що уможливило вільний рух громадян на короткострокові поїздки.
Переорієнтацію у зовнішній торгівлі з росії на Євросоюз: з початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка є частиною Угоди про асоціацію, Євросоюз став ключовим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами та послугами у майже 41% від загального обсягу торгівлі України у 2021 р. Станом на кінець 2021 р. двостороння торгівля сягнула найвищого рівня з моменту набуття чинності ПВЗВТ в обсязі майже 52,4 млрд євро, що вдвічі перевищує об’єм торгівлі до запровадження ПВЗВТ у 2016 році. Понад 10 тис. українських компаній експортували свою продукцію до ЄС. Читати далі

Європейська інтеграція це зближення України з Євросоюзом як на рівні законів, так і на рівні правил і звичаїв, що існують у суспільстві. Її кінцевим результатом має стати вступ України до ЄС.

Зближення України з Євросоюзом як на рівні законів, так і на рівні правил і звичаїв, що існують у суспільстві. Курс на європейську інтеграцію є природним наслідком здобуття Україною незалежності. Його витоки — в історії нашого народу й усвідомленні права жити в демократичній, економічно розвинутій, соціально орієнтованій країні. Його мета — створення шляхом масштабних внутрішніх перетворень умов для входження до спільноти європейських розвинутих країн.

Від 30.01.2025 р. № 34 Про затвердження Плану заходів щодо євроінтеграції Бериславської міської територіальної громади на період 2025-2026 років

Деякі питання реалізації Стратегії комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року

1. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2025-2026 роках Стратегії комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року (далі – операційний план), що додається.
2. У тексті Стратегії комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1155 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 1, ст. 28; 2024 р., № 39, ст. 2377), слово “МКІП” замінити словом “МКСК”.
3. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади:

забезпечити своєчасне виконання операційного плану за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а також інших не заборонених законодавством джерел фінансування;

подавати щокварталу до 15 числа наступного місяця Міністерству культури та стратегічних комунікацій інформацію про хід виконання операційного плану для її узагальнення та подання у двотижневий строк Кабінетові Міністрів України.

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
заходів з реалізації у 2025-2026 роках Стратегії комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року

Деякі питання реалізації Стратегії комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року Розпорядження Кабінету Міністрів України; План, Заходи від 25.06.2025 № 622-р Прийняття від 25.06.2025 Постійна адреса: https://zakon.rada.gov.ua/go/622-2025-%D1%80

Законодавство України станом на 19.12.2025 чинний

Документи та файли

• Сигнальний документ — docx від 03.07.25 10:45, 28 кб

Публікації документа

• Урядовий кур’єр від 03.07.2025 — № 133
• Офіційний вісник України від 01.08.2025 — 2025 р., № 59, стаття 4077, код акта 133193/2025